Сергій – автобіографічний герой-оповідач у поемі Ганна Снегина
Наприкінці квітня 1917 р., після трьох із зайвим років відсутності в рідних місцях, їде на батьківщину, дезертирувавши із фронту й купивши “липовий” білий квиток, оскільки зрозумів, що воює “за чийсь чужий інтерес” (називає себе “першим у країні дезертиром”). По дорозі зі станції слухає оповідання візника про життя селян і конфліктах між жителями богатого села Радиво й бідного села Криуши. Сергій приїжджає на млин, причому говорить мірошникові, що приїхав “на рік”. Сад із квітучим Бузком воскрешає в пам’яті героя спогаду
Ніщо не пробилося
Герой приходить у Криушу, де розмовляє з мужиками й на їхнє питання: “Хто таке Ленін?” – відповідає тільки: “Він – ви”. Через кілька днів Сергій, повернувшись із полювання, занедужує. За ним доглядає Ганна Снегина, що привіз мірошник. На п’ятий день герой приходить у себе; вони розмовляють із Ганною
И в серце хоч колишнього ні, по-дивному був я повний Напливом шістнадцяти років
Однак через кілька днів проводир криушанских мужиків Прон Оглоблин запискою викликає Сергія й просить його супроводжувати депутацію селян до поміщиці Снегиной, щоб просити добровільно віддати землю мужикам. Під’їхавши до поміщицького будинку, вони чують плач. Стара поміщиця начебто не розуміє слів Прона; вона проводить Сергія до дочки, і Ганна говорить йому, що її чоловік убитий на фронті, називаючи при цьому героя “жалюгідним і низьким трусишкой”.
Вийшовши від її, Сергій кличе Прона в шинок. Проходить кілька місяців; один раз до героя прибігає Прон зі звісткою, що
У Росії тепер Ради
И Ленін – старшой комісар
Селяни розоряють будинок Снегиних, а обох господарок, мати й дочка, мірошник привозить до себе. Ганна просить прощення в Сергія, причому зізнається, що боялася “злочинної пристрасті” до нього: виявляється, юнацьке почуття жваво й у ній. Наступного дня Снегини їдуть, і Сергій через якийсь час їде Впитер.
Проходить шість років, і герой одержує листа від мірошника, що запрошує його в гості. У липні 1923 р. С. знову приїжджає до нього, і мірошник передає йому “подарунок” – лист із Англії від Ганни, що пише:
…ви мені як і раніше милі, Як батьківщина і як весна
У сприйнятті героя Ганна символізує “весну життя” і першу любов – неповторні й незабутні
(2 votes, average: 3.00 out of 5)