Сербська балада “Смерть Марка Королевича”
Марко Королевич – головний герой сербських балад так званого “юнацького” циклу. Юнаки – молоді люди, сербські герої. Юнаки Андрій і Марко – сини короля західної Македонії Вукашина. Вукашин загинув у битві з турками. Історичний Марко Королевич був володарем невеликої частини земель у містечку Приліп у Македонії. Він загинув 1395 року в битві при Ровинах у Валахії, у якій він брав участь на боці турків. Історичний Марко Королевич співпрацював з турками, тому його землі й людей вони не чіпали. На противагу історичному Марко з легенд
Пісні, яких більше двохсот, розповідають про Маркові вчинки: “Королевич Марко оре”, “Марко звільняє три ланки полонених”, “Одруження Королевича Марка”, “Королевич Марко та Аліл-ага”, “Королевич Марко та Муса-Розбійник”. У баладах
Знаючи, що смерть не відступиться, Марко виконує усі обряди, пов’язані зі смертю воїна: він відсікає голову своєму коню Шарцу та ламає свій меч. Так робили давні предки слов’ян, бо думали, що все це знадобиться воїнам у їх походах в іншому світі. Марко Королевич – втілення уявлень сербів про народного героя-оборонця. У баладах про нього живе мрія простих людей про те, що знову прийде Марко Королевич, підніме з дна моря палицю та вижене турків з рідної землі.