Руж’є для генсека: МЦ-125
На початку 1975 року з Міністерства оборонної промисловості в ЦКИБ надійшло термінове й дуже відповідальне завдання: негайно приступитися до проектування, виготовленню й випробуванням новітнього мисливського карабіна під міжнародний патрон Win 308. Так не простого, а найвищого класу. Тому як призначався він для Л. И. Брежнєва як подарунок до 70-літнього ювілею. А виконання завдання контролював міністр оборони Д. Ф. Устинов. Тим часом, до ювілею залишалося всього півтора року – дуже й дуже не великий строк, щоб з нуля, без технічного заділу створити
Були вивчені багато статей, переклади з іноземних журналів, проспекти кращих карабінів провідних закордонних фірм. Виявлені найбільш удалі й надійні схеми основних вузлів і механізмів. Завдання конструктора А. К. Татаринова полягали в тім, щоб уміло зістикувати ці вузли, змусити їх працювати як єдиний комплекс. І це вдалося. Уже перший експериментальний зразок підтвердив, що обрані варіанти основних вузлів працюють надійно й чітко. Зразок по всіх основних параметрах – купчастість стрілянини, масі, габаритам – практично задовольняв затвердженому технічному завданню
Важливим
Добре зібраний і налагоджений карабін надійно працював у всіх нормальних і утруднених умовах експлуатації (при температурі від +50 до -50 градусів, при дощуванні, при запиленні, при дощуванні й наступному запиленні й, навпаки, при запиленні й дощуванні, без чищення й змащення протягом десяти доби й т. д.) . Єдиний недолік самозарядного карабіна МЦ125 – так називали новинку, можна було б уважати трохи завищений у порівнянні із закордонними аналогами вага зразка – 365 кг (при щільній горіховій болванці для ложі)
Карабін пройшов заводські й державні випробування з позитивними результатами. Пробні стрілянини з нього проводилися патронами Win 308 закордонного виробництва. При цьому замічено, що патрони Вінчестер 308 показували більше високі результати по купчастості бою. Поперечник розсіювання куль від 5-ти пострілів на дальності 100 м становив 4-5 см, у вітчизняного патрона 7.62*51 мм поперечник був 7-8 см
Згодом мисливський карабін МЦ-125 гідно ввійшов у подарунковий фонд Совмина СРСР і був подарований державним діячам і партійним керівникам СРСР і багатьох країн миру: Брежнєву Л. И., Устинову Д. Ф., Косигину А. Н., ериху Хонеккеру, Фиделю Кастро, Броз Тито, королеві Іспанії Хуану 2 і так далі
Карабін прикрашений гравіруванням і орнаментним карбуванням. На “окрайці” магазина, як правило, суворий звір – ведмідь, барс або лось. Ложа інкрустується капом (гриб берези) , деревиною карельської берези або лимонним деревом у сполученні з порезкой шейки приклада й цівка у вигляді рога або риб’ячої луски (замість традиційної сітки) . Карабін завжди оснащений оптичним прицілом, найчастіше ПО4*34
Зброя поставляється у футлярі у вигляді валізи, обтягнутому натуральною шкірою. В особливих випадках у горіховому футлярі
За весь період виробництва з 1976 року по теперішній час, рекламації від споживачів карабіна не надходило. На базі карабіна МЦ-125 по тої ж сомой конструктивній схемі й з високим ступенем уніфікації в 1970 році був створений самозарядний мисливський карабін МЦ-127 калібру 5.6 мм під потужний вітчизняний патрон “Барс”- 5.6*39. Підлоги оболочечная куля з початковою швидкістю близько 1000 м/сек має високу дію, що зупиняє, і застосовується для стрілянини по середньому звірі. Карабін випускався з роторним магазином на 5 і 10 патронів, маса без опт. прицілу 3.5 кг загальна довжина 1120 мм довжина стовбура 460 мм прицільна лінія 460 мм