Рудакі як засновник персько-таджицької літератури (860-941 рр.)
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС
II семестр
ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
УРОК № 35
Тема. Рудакі як засновник персько-таджицької літератури (860-941 рр.)
Мета: ознайомити з фактами біографії Рудакі; засвоїти терміни бейт, газель, рубаї, вчити аналізувати поетичний текст; розвивати уміння працювати в групі; виховувати високі моральні якості.
Обладнання: текст поезій Рудакі, портрет поета, персидські мініатюри.
Та девушка вошла в меня из строчки Рудаки:
“Ручей Мульяна к нам несет той
Гафіз
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань
Робота в парах. Взаємоопитування
1) Коли була завойована Персія арабами?
2) Що означає вислів “віки мовчання”?
3) З яких літератур виникла персько-таджицька література?
4) Якою мовою створювалася персько-таджицька література?
5) Хто був у центрі уваги персько-таджицької літератури?
6) Яка література називається ліричною, а яка – панегіричною?
7) Що таке мусульманський Ренесанс?
8) Назвіть найвідоміших представників класичної східної поезії.
II. Мотивація навчальної діяльності
Східний поет Шамсіддін
ПЛАЧ ЗА РУДАКІ
Пішов Рудакі – залишилися мудрі пісні.
Вино розлилось – є той запах, що був у вині.
Довіку такого співця не побачить земля!
Якого ж поета тепер виглядати мені?
Кривавими слізьми оплакую пам’ять його,
Як віск, розтопився булат на сердечнім вогні.
Почуєш ридання мої – не дивуйся, не стій,
Оплакать співця поспіши, що лежить у труні!
Такого, як він, ти не знайдеш ніколи й ніде,
Такого, як він, не побачиш ніколи і в сні!
(Переклад Василя Мисика)
– Якими словами характеризує поет Рудакі? Про яке ставлення до нього це свідчить? (Мудрі пісні; Довіку такого співця не побачить земля! Такого, як він, ти не знайдеш ніколи й ніде, Такого, як він, не побачиш ніколи і в сні!)
III. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь учителя
Справжнє ім’я поета – Абу Абдаллах Джафар ібн Мухаммад. Псевдонім собі він вигадав від назви гірського селища, у якому виріс,- Рудак, що в перекладі з перської означає “річка”.
Рудакі був обдарованою людиною: мав музикальний слух та голос, тому вже з дитинства не тільки мандрував гірськими селищами та вражав співвітчизників своїм співом під власний акомпанемент чанга (рід лютні), але і здобув належну освіту. А ще через деякий час, коли слава про талановитого хлопця дійшла до емірського палацу, його запрошують на службу, і він виконує роль придворного поета довгі роки.
Легенди розповідають, що син еміра, отримавши владу, осліпив Рудакі і змусив жебракувати.
Останні роки поет провів у себе на Батьківщині, нарікаючи у віршах на старість та бідність. За легендами, Рудакі створив 1 300 000 віршованих рядків. На сьогодні відомо лише приблизно 2000.
Писав Рудакі у традиційних для персько-таджицької літератури жанрах: бейти, рубаї, газелі.
Рудакі
2. Засвоєння літературознавчих термінів
Бейт – двовірш, у якому міститься певна закінчена думка, може бути римованим і неримованим. У східній поезії з бейтів складали газелі, рубаї тощо.
Газель – вірш, що складається не менш ніж з 3, але не більш ніж з 12 бейтів, пов’язаних наскрізною моноримою кожного 2-го рядка, об’єднаних спільним мотивом. У кінцевому бейті автор може називати своє ім’я або псевдонім. Основний зміст газелей – любов, туга закоханих, філософські роздуми.
Рубаї – чотиривірш, де римуються 1, 2 та 4 рядки. Вірш філософського змісту, що містить певну думку, підкреслену в останньому рядку.
3. Читання поезій Рудакі. Робота в групах
Група № 1. Бейти
Читання віршів.
1) До тебе прагне вся краса земна,
Як до провалля прагне бистрина.
2) У час розлуки я горю на вогнищі твоїм.
Навіщо ж деревом тобі опалювати дім?
3) Дай один цілунок, тільки хай він тягнеться години.
Нащо борг такий, кохана, розбивати на частини?
Висновок: який образ автора створюється у цих поезіях?
Автор – закоханий у свою милу, зачарований нею, він опоетизовує кохану, використовує перебільшення (“До тебе прагне вся краса земна”), порівняння (“як до провалля прагне бистрина”).
Ліричний герой – хитрий, лукавий, запевняє кохану, що “борг” не треба розбивати на частини, та й дім опалювати вже не потрібно – так палає його кохання до дівчини.
Закоханий, зачарований, хитрий.
Група № 2. Газель “Відколи сонце сяє серед неба”
Відколи сонце сяє серед неба,
Не жив такий, кому знання не треба.
Які б віки прадавні не взяли ми –
Розумні люди мовами усіми
Знання шукали, сил не шкодували
І речення у скелю вкарбували:
“Знання для серця – світоч найясніший,
Знання для тіла – панцир найміцніший”.
Завдання:
Визначте ідею вірша і запишіть її.
Доведіть справедливість думки автора поезії.
Чи погоджуєтесь ви з ним?
(“Знання для серця – світоч найясніший,
Знання для тіла – панцир найміцніший”.)
Група № 3. Газель “О дівчино! Розлуки буревій…”
О дівчино! Розлуки буревій
З корінням вирвав цвіт моїх надій!
Чи став би я навік твоїм рабом,
Якби не став арканом локон твій?
Хто має тільки душу, той ціни
Твого цілунку і питать не смій.
Що сонячніш горить твоя краса,
То менше світла у душі моїй.
Завдання:
Визначте тему вірша та художні засоби, що створюють певний настрій поезії. (Вірш присвячений темі нерозділеного кохання. Ліричний герой страждає у розлуці за своєю обраницею. Силу почуття закоханого допомагають передати яскраві метафори:
“Розлуки буревій з корінням вирвав цвіт моїх надій!”, “…якби не став арканом локон твій”, “що сонячніш горить твоя краса…”)
Група № 4. Рубаї “Себе в руках весь час тримати”
Себе в руках весь час тримати – от справжнє благородство.
Глухих, сліпих не ображати – от справжнє благородство.
Не благородство – наступити на груди бідному, що впав,
Ні, руку впалому подати – от справжнє благородство!
Завдання:
Визначте тему та ідею вірша, доведіть, що це – рубаї. (Вірш присвячений роздумам про таку рису характеру людини, як благородство. Автор доходить висновку, що благородною може зватися людина, яка вміє бути стриманою, не образить слабких та завжди допоможе тим, хто в скруті.
Цей вірш – рубаї, оскільки складається з 4 рядків, у яких римуються 1, 2 та 4 рядки та має філософський зміст.)
Група № 5. Рубаї “Ей, Рудакі…”
Ей, Рудакі, од кайданів печалі звільнись!
Завжди веселий, вперед безтурботно дивись.
Думаєш, тільки тобі одному так погано?
В цілому світі не краще! Живи й не журись!
Завдання:
– Чим утішає себе Рудакі у незгодах?
– Які художні засоби використовуються у вірші? (У цій поезії автор звертається сам до себе, адже поет – теж людина, і він може бути сумним і розчарованим. Ліричний герой знаходить утішання для себе в тому, що не лише йому доводиться страждати, іншим теж нелегко буває у житті. Використовуються метафора “кайдани печалі”, епітети “веселий”, “безтурботно”.)
IV. Підсумки уроку
– Що вам запам’яталося із розповіді про Рудакі?
– Який вірш сподобався найбільше і чому?
V. Домашнє завдання
Варіант 1. Підготувати каліграму будь-якого вірша Рудакі (наприклад, бейти (1, 2) можна записати у вигляді водоспаду та вогнища, бейт (3) – у вигляді вуст тощо.)
Варіант 2. Визначити тему, ідею, художні засоби та жанр будь-якого вірша Рудакі.
Для всіх: вивчити визначення жанрів персько-таджицької поезії.