Рудакі як засновник персько-таджицької літератури (860-941 рр.)

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС

II семестр

ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

УРОК № 35

Тема. Рудакі як засновник персько-таджицької літератури (860-941 рр.)

Мета: ознайомити з фактами біографії Рудакі; засвоїти терміни бейт, газель, рубаї, вчити аналізувати поетичний текст; розвивати уміння працювати в групі; виховувати високі моральні якості.

Обладнання: текст поезій Рудакі, портрет поета, персидські мініатюри.

Та девушка вошла в меня из строчки Рудаки:

“Ручей Мульяна к нам несет той

девы аромат”.

Гафіз

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Робота в парах. Взаємоопитування

1) Коли була завойована Персія арабами?

2) Що означає вислів “віки мовчання”?

3) З яких літератур виникла персько-таджицька література?

4) Якою мовою створювалася персько-таджицька література?

5) Хто був у центрі уваги персько-таджицької літератури?

6) Яка література називається ліричною, а яка – панегіричною?

7) Що таке мусульманський Ренесанс?

8) Назвіть найвідоміших представників класичної східної поезії.

II. Мотивація навчальної діяльності

Східний поет Шамсіддін

Розі (X ст.) присвятив Рудакі свій сповнений смутку вірш.

ПЛАЧ ЗА РУДАКІ

Пішов Рудакі – залишилися мудрі пісні.

Вино розлилось – є той запах, що був у вині.

Довіку такого співця не побачить земля!

Якого ж поета тепер виглядати мені?

Кривавими слізьми оплакую пам’ять його,

Як віск, розтопився булат на сердечнім вогні.

Почуєш ридання мої – не дивуйся, не стій,

Оплакать співця поспіши, що лежить у труні!

Такого, як він, ти не знайдеш ніколи й ніде,

Такого, як він, не побачиш ніколи і в сні!

(Переклад Василя Мисика)

– Якими словами характеризує поет Рудакі? Про яке ставлення до нього це свідчить? (Мудрі пісні; Довіку такого співця не побачить земля! Такого, як він, ти не знайдеш ніколи й ніде, Такого, як він, не побачиш ніколи і в сні!)

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

Справжнє ім’я поета – Абу Абдаллах Джафар ібн Мухаммад. Псевдонім собі він вигадав від назви гірського селища, у якому виріс,- Рудак, що в перекладі з перської означає “річка”.

Рудакі був обдарованою людиною: мав музикальний слух та голос, тому вже з дитинства не тільки мандрував гірськими селищами та вражав співвітчизників своїм співом під власний акомпанемент чанга (рід лютні), але і здобув належну освіту. А ще через деякий час, коли слава про талановитого хлопця дійшла до емірського палацу, його запрошують на службу, і він виконує роль придворного поета довгі роки.

Легенди розповідають, що син еміра, отримавши владу, осліпив Рудакі і змусив жебракувати.

Останні роки поет провів у себе на Батьківщині, нарікаючи у віршах на старість та бідність. За легендами, Рудакі створив 1 300 000 віршованих рядків. На сьогодні відомо лише приблизно 2000.

Писав Рудакі у традиційних для персько-таджицької літератури жанрах: бейти, рубаї, газелі.

Рудакі

2. Засвоєння літературознавчих термінів

Бейт – двовірш, у якому міститься певна закінчена думка, може бути римованим і неримованим. У східній поезії з бейтів складали газелі, рубаї тощо.

Газель – вірш, що складається не менш ніж з 3, але не більш ніж з 12 бейтів, пов’язаних наскрізною моноримою кожного 2-го рядка, об’єднаних спільним мотивом. У кінцевому бейті автор може називати своє ім’я або псевдонім. Основний зміст газелей – любов, туга закоханих, філософські роздуми.

Рубаї – чотиривірш, де римуються 1, 2 та 4 рядки. Вірш філософського змісту, що містить певну думку, підкреслену в останньому рядку.

3. Читання поезій Рудакі. Робота в групах

Група № 1. Бейти

Читання віршів.

1) До тебе прагне вся краса земна,

Як до провалля прагне бистрина.

2) У час розлуки я горю на вогнищі твоїм.

Навіщо ж деревом тобі опалювати дім?

3) Дай один цілунок, тільки хай він тягнеться години.

Нащо борг такий, кохана, розбивати на частини?

Висновок: який образ автора створюється у цих поезіях?

Автор – закоханий у свою милу, зачарований нею, він опоетизовує кохану, використовує перебільшення (“До тебе прагне вся краса земна”), порівняння (“як до провалля прагне бистрина”).

Ліричний герой – хитрий, лукавий, запевняє кохану, що “борг” не треба розбивати на частини, та й дім опалювати вже не потрібно – так палає його кохання до дівчини.

Закоханий, зачарований, хитрий.

Група № 2. Газель “Відколи сонце сяє серед неба”

Відколи сонце сяє серед неба,

Не жив такий, кому знання не треба.

Які б віки прадавні не взяли ми –

Розумні люди мовами усіми

Знання шукали, сил не шкодували

І речення у скелю вкарбували:

“Знання для серця – світоч найясніший,

Знання для тіла – панцир найміцніший”.

Завдання:

Визначте ідею вірша і запишіть її.

Доведіть справедливість думки автора поезії.

Чи погоджуєтесь ви з ним?

(“Знання для серця – світоч найясніший,

Знання для тіла – панцир найміцніший”.)

Група № 3. Газель “О дівчино! Розлуки буревій…”

О дівчино! Розлуки буревій

З корінням вирвав цвіт моїх надій!

Чи став би я навік твоїм рабом,

Якби не став арканом локон твій?

Хто має тільки душу, той ціни

Твого цілунку і питать не смій.

Що сонячніш горить твоя краса,

То менше світла у душі моїй.

Завдання:

Визначте тему вірша та художні засоби, що створюють певний настрій поезії. (Вірш присвячений темі нерозділеного кохання. Ліричний герой страждає у розлуці за своєю обраницею. Силу почуття закоханого допомагають передати яскраві метафори:

“Розлуки буревій з корінням вирвав цвіт моїх надій!”, “…якби не став арканом локон твій”, “що сонячніш горить твоя краса…”)

Група № 4. Рубаї “Себе в руках весь час тримати”

Себе в руках весь час тримати – от справжнє благородство.

Глухих, сліпих не ображати – от справжнє благородство.

Не благородство – наступити на груди бідному, що впав,

Ні, руку впалому подати – от справжнє благородство!

Завдання:

Визначте тему та ідею вірша, доведіть, що це – рубаї. (Вірш присвячений роздумам про таку рису характеру людини, як благородство. Автор доходить висновку, що благородною може зватися людина, яка вміє бути стриманою, не образить слабких та завжди допоможе тим, хто в скруті.

Цей вірш – рубаї, оскільки складається з 4 рядків, у яких римуються 1, 2 та 4 рядки та має філософський зміст.)

Група № 5. Рубаї “Ей, Рудакі…”

Ей, Рудакі, од кайданів печалі звільнись!

Завжди веселий, вперед безтурботно дивись.

Думаєш, тільки тобі одному так погано?

В цілому світі не краще! Живи й не журись!

Завдання:

– Чим утішає себе Рудакі у незгодах?

– Які художні засоби використовуються у вірші? (У цій поезії автор звертається сам до себе, адже поет – теж людина, і він може бути сумним і розчарованим. Ліричний герой знаходить утішання для себе в тому, що не лише йому доводиться страждати, іншим теж нелегко буває у житті. Використовуються метафора “кайдани печалі”, епітети “веселий”, “безтурботно”.)

IV. Підсумки уроку

– Що вам запам’яталося із розповіді про Рудакі?

– Який вірш сподобався найбільше і чому?

V. Домашнє завдання

Варіант 1. Підготувати каліграму будь-якого вірша Рудакі (наприклад, бейти (1, 2) можна записати у вигляді водоспаду та вогнища, бейт (3) – у вигляді вуст тощо.)

Варіант 2. Визначити тему, ідею, художні засоби та жанр будь-якого вірша Рудакі.

Для всіх: вивчити визначення жанрів персько-таджицької поезії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Рудакі як засновник персько-таджицької літератури (860-941 рр.)