Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Розвінчання теорії агресивного індивідуалізму (“тварь дрожащая или право имею”) в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”

Розвінчання теорії агресивного індивідуалізму (“тварь дрожащая или право имею”) в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”

ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

Ф. ДОСТОЄВСЬКИЙ, Л. ТОЛСТОЙ

Розвінчання теорії агресивного індивідуалізму (“тварь дрожащая или право имею”) в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”

У романі “Злочин і кара” письменник глибоко проникає в душу злочинця, і за ідеєю вбивства заради любові до людей, влади заради добрих справ, вбивства за покликанням совісті, відкриває найстрашнішу і найважливішу для нього ідею – “ідею Наполеона”, ідею влади заради влади, ідею, що поділяє людство на дві нерівні частини: більшість

– “тварь дрожащая” і меншість – “володарі, які від народження покликані керувати більшістю, стояти поза законом і мають право, як Наполеон, в ім’я поставленої мети переступати через нього, порушувати Божий закон”.

Саме “ідея Наполеона” штовхнула інтелігента Раскольникова на страшний вчинок: “Тварь ли я дрожащая или право имею?” – хоче він з’ясувати, вбиваючи стару лихварку (щоправда, були і матеріальні причини – потреба у грошах, щоб врятувати сестру від ганебного шлюбу, матір від жебракування). Та попри те, що все складається на його користь – доказів проти нього немає,

інший бере провину Раскольникова на себе, сам Родіон у своїй теорії не сумнівається, – герой не має спокою. Здавалося б, подумати, хоча б “краєчком думки”, які кроки слід зробити, використовуючи вкрадені гроші, щоб потім стати благодійником людства. Звичайно ж, не зараз, а коли-небудь…

Але щось заважає Раскольникову спокійно жити. Що саме? Те, що він, “наче ножицями”, відрізав себе від людей. Людська натура героя не сприймає цього відчуження. Виявляється, людина Не може жити без спілкування, навіть така горда, як Раскольников. Тому душевна боротьба стає дедалі напруженішою і заплутанішою. Родіон, як і раніше, вірить у правильність своєї ідеї, зневажає себе за слабкість, за бездарність, називає себе підлим.

Згідно з цією теорією, герой повинен відступитися від тих, через кого страждає. Має зневажати, ненавидіти і вбивати тих, кого любить. Він не може з цим погодитись. Йому нестерпна думка, що його ідея має щось спільне з теоріями Лужина і Свидригайлова, він ненавидить їх, але одночасно розуміє, що не має права на цю ненависть.

У кінці роману Достоєвський через сон Раскольникова показує картину майбутнього світу, якби в ньому панувала ідея індивідуалізму, ідея поділу людей на “вищих” та “нижчих”. Ця картина страшна: “…Все были в тревоге и не понимали друг друга, всякий думал, что в нем одном заключается истина… Не знали, кого и как судить, не могли согласиться, что считать злом, что добром… Люди убивали друг друга в какой-то бессмысленной злобе… Все и всё погибало…”. Письменник застерігає людство від небезпеки захоплення ідеями, в основі яких лежить індивідуалізм. Він показує, яку велику владу над людьми може мати ідея і якою страшною, злочинною може ця ідея бути.

Досвід людства, набутий у XX та XXI століттях – беззаперечний доказ того, що письменник мав рацію.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини” в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 26 Тема. Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини” в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Мета: допомогти учням простежити розвиток образу Раскольнікова, визначити авторське та особисте ставлення до персонажа...
  2. Крах теорії Раскольникова у романі “Злочин і кара” Роман Достоєвського “Злочин і кара” – Один з видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдяність буржуазного суспільства; пошуки виходу зі світу користі й наживи в царство добра і правди). Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” злочин – Вбивство лихварки...
  3. Кожна людина має право на життя (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, Родіон Раскольников у неспокійні та нещасливі роки молодості, коли заїли злидні, розчарування, побудував надзвичайно цікаву, але небезпечну теорію. Відповідно до цієї теорії кожна людина, яка відчуває у собі надзвичайну силу, скоріше за все розумову, та почуття справедливості, має право перетворювати дійсність, керуючись...
  4. Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне...
  5. Двійники Раскольникова у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман “Злочин і кара”, як і вся творчість Ф. М. Достоєвського, є грізним попередженням про ту страшну небезпеку, яку несе з собою здійснення ідеї Раскольникова стати вище світу і назавжди “зламати те, що треба”. Кров “по совісті” (“все дозволено” – продовжує “нове слово” Раскольникова Іван Карамазов) призводить до “відокремлений”, нічим...
  6. Індивідуалістичний бунт головного героя у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” – це роман про Росію середини XIX століття, яка пережила епоху найглибших соціальних перетворень та моральних струсів. Із перших сторінок роману ми дізнаємося про те, що Раскольников спокусився на якесь діло. У нього народилася мрія, до здійснення якої він дуже близький. А місяць тому, майже помираючи з...
  7. Індивідуалістичний бунт головного героя у романі Ф. Ш. Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” – це роман про Росію середини XІX століття, яка пережила епоху найглибших соціальних перетворень та моральних струсів. Із перших сторінок роману ми дізнаємося про те, що Раскольников спокусився на якесь діло. У нього народилася мрія, до здійснення якої він дуже близький. А місяць тому, майже помираючи з...
  8. Згубність теорії Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) “Людина є таємницею. Її потрібно розгадати… І я займаюся цією таємницею, Тому що хочу бути людиною”. Ф. Достоєвський (з листа до брата, 1839) Ф. Достоєвський належав до числа найбільших російських письменників-реалістів XIX століття. Він завоював світове визнання і здійснив великий вплив на розвиток російської і європейської літератури. Художник трагічного складу,...
  9. Згубність теорії Раскольникова (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Російського письменника Ф. Достоєвського читає весь світ. Творчість його, як і власне він сам, – це геніальність і протиріччя. Письменник-реаліст, знавець життя, психолог-провидець, гуманіст, який звинувачував соціальне зло. У своїх творах він вирішував “вічні” питання про життя і смерть, про вдосконалення особистості. Початок літературної діяльності, коли були написані “Бідні люди”...
  10. Згубна теорія “Надлюдини’ у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число...
  11. У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) “Злочин і кара” – один із найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він мучився, страждав через те, що накоїв. Петербург у романі –...
  12. “Філософські проблеми в романі “Злочин і Кара” Ф. Достоєвського” Федір Достоєвський все своє творче життя шукав у чому істина буття. Існує один закон – моральний. Цей закон реально живе в душі людини і не допускає свого порушення. Раскольников спробував його порушити – і поплатився. Так на думку письменника, поплатиться кожен, хто, маючи моральну свідомість, порушує моральний закон, закон людської...
  13. Гуманізм, добро і любов у романі Достоєвського “Злочин і кара” Федір Миколайович Достоєвський увійшов в історію російської та світової літератури як геніальний гуманіст та дослідник людської душі. У духовному житті людини своєї епохи Достоєвський побачив відображення глибинних процесів історичного розвитку суспільства. З ноткою трагізму зобразив письменник, як нівечить душі людей соціальна несправедливість, який відчай охоплює людину, що бореться за гуманні...
  14. Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” був надрукований у 1866 році. Це роман про сучасну Росії, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень і моральних потрясінь, роман про сучасне героя, разом у груди свою всі страждання, болю, рани часу. Вже на самому початку цього твору ми дізнаємося, що його головний...
  15. Образ Сонечки у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара”Ф. М. Достоєвський показав трагедію особистості, яка бачить багато протиріччя своєї епохи і, заплутавшись остаточно в життя, створює теорію, яка йде врозріз з головними людськими законами. Ідея Раскольнікова про те, що є люди – “тварі тремтячі” і “право мають”, знаходить у романі багато спростування. І, мабуть,...
  16. “Суперечливість теорії крові по совісті та образу Родіона Раскольнікова з роману Федіра Достоєвського “Злочин і кара” Теорія крові по совісті була створена головним героєм роману Федіра Достоєвського Родіоном Раскольніковим. Згідно з нею людина має право пролити кров, тобто вбити іншу людину в деяких випадках, якщо це продиктовано ідеалами певного часу. При цьому протягом роману головний герой стикається з великою кількістю проблем, що наштовхує на думку про...
  17. “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Тема “маленької людини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну спільну рису, більш-менш помітну в усьому, що він писав. Це біль про людину, яка визнає себе не в силах або, нарешті, навіть не...
  18. Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За...
  19. Викриття індивідуалістичного свавілля в романі Достоєвського “Злочин і кара Російська Література XIX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За...
  20. Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів, удосконалення людства. За...
Розвінчання теорії агресивного індивідуалізму (“тварь дрожащая или право имею”) в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”
«
»