Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини” в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС

I семестр

1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 26

Тема. Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини” в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”

Мета: допомогти учням простежити розвиток образу Раскольнікова, визначити авторське та особисте ставлення до персонажа та його ідей; розвивати навички роботи з текстом, характеризування образів у їх динаміці, уміння висловлювати свої думки, обгрунтовувати їх на основі

життєвих спостережень; виховувати гуманізм, кращі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Мудрець давніх часів, байкар Езоп сказав: “Погано стане всім людям, коли кожен вимагатиме свого”. Герой роману Достоєвського “Злочин і кара” Раскольніков вирішив “урятувати світ”, створивши теорію “сильної особистості”, якій дозволено те, що заборонено решті людей, і випробував її на собі. Якими якостями повинна бути

наділена та “надлюдина”, щоб мати право розпоряджатися життям інших, судити винних і невинних? Над цим питанням та багатьма іншими ми й працюватимемо сьогодні.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Заповнення таблиці “Ідеї твору Ф. Достоєвського “Злочин і кара””

Філософські

Соціальні

Психологічні

Морально-етичні

Розвінчання теорії “сильної особистості”, “надлюдини”

Засудження соціальної несправедливості, влади грошей

Людина не може виправдовувати свої дії лише соціальними обставинами; багато залежить від її психологічного складу, характеру

Навіть благородна мета не може виправдати будь-які засоби, є межа, яку не можна перетинати

V. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя з елементами евристичної бесіди

Перш ніж детально розглянути образ головного героя, пригадаймо, де відбувається дія твору.

¦ Охарактеризуйте Петербург, яким він постає в романі. (Це не лише тло, на якому розгортаються драматичні події, але й символ життя ненормального, аморального. Міський пейзаж органічно пов’язаний із душевним станом героїв.)

Коли Раскольніков блукає містом, розмірковуючи про злочин, то “важко дихати”, скрізь “громада мертвого каміння, де людині нікуди йти”; й інші герої задихаються “під важким петербурзьким небом”. Тут страждають від голоду, від бідності люди, і в їх головах народжуються злочинні думки, реальність сплітається з мареннями та кошмарами. Свидригайлов назвав Петербург “містом напівбожевільних”.

Головний герой мріє про інше, прекрасне місто, створене для щастя людей, і (такий парадокс!) коли йде на злочин, то думає… про облаштування фонтанів!

¦ Згадаймо портрет Раскольнікова. (“…Він був напрочуд гарний з себе, з прекрасними темними очима, темно-русявий, стрункий, на зріст вище середнього”. Був дуже погано вдягнений.)

¦ Доведіть, що спочатку Раскольніков був скромною, інтелігентною людиною, гарним студентом, здатним співчувати чужому горю. (Сон про знущання з коня, віддав гроші сім’ї Мармеладових, допомагав хворому товаришеві та його батькові, переживав за долю матері й сестри.)

¦ З якою метою герой задумав учинити злочин, убити стару лихварку?

А) Щоб розбагатіти, допомогти сестрі й матері;

Б) щоб помститися багатіям за скривджених ними;

В) щоб перевірити свою теорію “надлюдини”;

Г) щоб очистити місто від “скверни”.

Примітка. Кожну відповідь – правильну і неправильну – обгрунтувати.

¦ Що принесла Раскольнікову його “спроба”? (Відчай і страждання)

¦ Чи міг би злочин не відбутися? (Міг би, адже герой випадково дізнався про те, що сестри лихварки не буде ввечері; він випадково почув розмову в трактирі про Альону Іванівну; з іншого боку, одержима ідеєю людина все одно прагне її втілити.)

¦ Чи були люди, які думали так само, як Раскольніков? Наведіть цитати з тексту. (Студент і офіцер у трактирі)

¦ Що не врахував Раскольніков у своїй теорії “надлюдини”? (Насильство над власною душею, муки совісті. Бажаючи привести людство й окрему людину до щастя, Раскольніков запропонував шлях до “світлого майбутнього” через нещастя, через насильство.)

¦ Яким може бути символічне значення прізвища головного героя роману? (Раскольніков – від “раскол”, роздвоєння в душі: “раскольнічество, раскольнік” – відступник від віри.)

¦ Кому першому Раскольніков зізнається у злочині й чому? (Соні, у неї він запитує, що робити, як жити далі, хоча перед цим кілька разів поривався йти в поліцію із зізнанням.)

¦ Чи одразу Раскольніков прийшов до каяття? (Ні, навіть після суду й вироку він вважав, що не має “особливої страшної провини”. Тільки поступово, аналізуючи свої вчинки, розмірковуючи над своїм жахливим сном про “світову язву-моровицю”, він почувається здатним до каяття і відродження, особливо під впливом благодатної та всепрощенської любові Соні.)

2. Аналізування етапів еволюції образу Раскольнікова

Учитель. Запишіть та поясніть еволюцію образу Раскольнікова за етапами.

Очікувана відповідь

Добра, розумна людина теорія “сильної особистості” задум злочину здійснення подвійного вбивства докори сумління, рішення під впливом Соні зізнатися зізнання, каторга роздуми та каяття, прихід до Бога.

VI. Домашнє завдання

Проаналізувати образ головного героя (з урахуванням його складності й суперечливості).

VII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– До Раскольнікова я ставлюся…

– Теорія “сильної особистості” і в наш час…

– Мене дивує (вражає)…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини” в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”