Розробка уроків: Виміряти ціну людського життя

Тема: Проблематика п’єси “Гостина старої дами” Ф. Дюрренматта. Перевірка домашнього завдання. Бесіда за запитаннями:

– Які з розглянутих на попередньому уроці особливостей Дюрренматтової драматургічної поетики ви знайшли в “Гостині старої дами”? – Автор відзначив жанр цієї драми як “трагікомедію”. Чи згодні ви з ним? – Які епізоди або деталі твору здалися вам смішними? – Чи є, на вашу думку, в п’єсі вияви епатуючого, “чорного” гумору? – Доведіть, що “Гостина старої дами” є драмою-прит-чею. –

Як ви розумієте її алегоричний сенс? – Які проблеми порушує автор в сюжеті про візит “старшої дами” до Гюлена? – Якими, на вашу думку, є моральні уроки цієї трагікомедії? Пояснення мети уроку. Проблемне запитання. – Хто, з вашої точки зору, є головним героєм п’єси – Іль чи Клер?

Довідка щодо створення п’єси

– Сюжет “Гостини старої’дами” мав свою творчу історію. У повісті “Місячне затемнення”, над якою Дюрренматт працював, але яку так і не довів до завершення, розповідається про одного уродженця швейцарського села, котрий майже через півстоліття, вже будучи канадським

мультимільйонером, повертається на батьківщину, щоб помститися земляку, що колись увів у нього кохану дівчину. За допомогою підкупу багатій спонукає мешканців села мовчки розправитися з давнім ворогом. Зіставте цей задум із сюжетом “Гостини”. Яку сюжетно-психо логічну лінію автор додав до первісної фабули?

Лінію Іля. Аналіз тематики драми Скільки загалом таких ліній є у п’єсі? (за відповідя

Ми учнів на дошці змальовується опорна схема N1) Сюжетно-психологічні лінії драми:

1. Іль

2. Гюленці тема знецінення гуманістичних цінностей тема влади грошей тема конформізму. Яка тема є загальною для всіх сюжетно-психо

Логічних ліній драми?

Тема суду. Хто в п’єсі виступає в ролі судді? Клер судить Іля й гюленців – за своє скривджене життя; гюленська громада колись засудила на вигнання Клер, а тепер засуджує на смерть Іля; нарешті Іль згодом приходить до морального суду над самим собою)

Дискусійні запитання.

– Чий суд здається вам справедливим? – Кому, на вашу думку, співчуває автор – Клер чи Ілеві?

Аналіз системи героїв.

А) образ Клер

– Яке враження справляє на вас “стара дама”? Що в ній лякає? Що приваблює?

– В яких деталях виявляється внутрішня знівеченість героїні?

Символічною деталлю духовного паралічу мільйонерки виступають протези, що вмонтовані в її тіло замість втрачених в аварії руки й ноги. Про непохитну байдужість до власного особистого життя свідчить цинічно-фарсова швидкість, з якою Клер міняє своїх чоловіків. Сама героїня зізнається Ілеві: “Твоя любов померла багато років тому. Моя любов не могла померти. Але й жити не могла. З неї зробилося щось недобре, як і я сама, обросла своїми мільярдами, наче сліпі обличчя з коренищ у цьому лісі, оброслі безбарвними грибами”.

– На чому грунтується надзвичайна влада Клер? На багатстві, залізній волі й знаннях психології обивателів, які, попри благопристойні декларації, керуються прагматичними прагненнями збагатитися

– Чим для Клер є розправа над Ілем: актом справедливості, помсти чи цинічного беззаконня? Звісно, героїня хоче стати втіленням вищого правосуддя, перед обличчям якого жоден злочин не може бути забутим або прощеним “за давністю років”. Але не такою вона постає в очах автора. Дюрренматт попереджав: “Клер Цаханасян не є втіленням ані справедливості, ані плану Маршалла, ані тим більше Апокаліпсису.” Якщо в ній і втілюється якась ідея, то це – не ідея вищого суду, а індивідуалістичної спроби будь-якими засобами відновити скривджену колись справедливість. Ось чому “стара дама” – за всього свого жіночого шарму, вміння похмуро, але вдало пожартувати, за всієї своєї проникливості й елегантної безпосередності, – постає тим, чим вона себе й називає, – чудовиськом, якому заманулося довести світ, котрий колись зробив її публічною дівкою, до стану публічного дому.

– У чому, на вашу думку, сенс порівняння Клер з античною Клото? Чи справді скидається “стара дама” на богиню Долі?

– Чому до свого плану вона залучає гюленців? В участі гюленців у вбивстві й полягає їхня кара. У такий спосіб Клер доводить, що “добропорядність” громадян Гюлена – лише маска, що їхня готовність до компромісів з совістю безмежна й можна доходити до санкціонування й навіть власноручного виконання вбивства.

Б) образ гюленців

– Чому гюленці виявляються здатними на злочин?

– Де вперше в творі відчувається двоєдушність гюленської громади? У сцені чекання на вокзалі в І дії, коли представники міста Гюлена безсоромно використовують улесливі слова, адресовані мільярдерці, для прикриття цілком корисного інтересу до неї.

– Як гюленці спершу реагують на дивну пропозицію Клер? Чи є їхнє обурення щирим?

– Чому зрада Іля громадою зображується в п’єсі як поступовий процес? У такий спосіб Дюррентматт досліджує явище конформізму, механізм “звикання” масової свідомості до ан-тилюдяної ідеї, процес руйнації етичних бар’єрів під впливом спокуси матеріальною вигодою.

– Як поводить себе родина Іля?

– Чи можна її розглядати як частку гюленської громади? Так, адже близькі Іля, як і місто в цілому, починає житти в кредит і готуватися до його загибелі

– Хто з гюленців виявив співчуття до Іля? Це представники міської “еліти”: Священик (алегорія надії на Бога) та Вчитель (носій цивілізаційної, просвітницької місії). Обидва начебто мають бути взірцями гуманного ставлення до людини. Однак, виявляючи спонтанне бажання допомогти Ілеві, Священик і Вчитель надто швидко відмовляються від таких спроб і переходять на бік більшості.

– Прочитайте сцену вирішального зібрання громади. Знайдіть у промовах гюленців гуманістичні гасла. Яку роль вони тут відіграють?

– Як зображено в даному епізоді засоби масової інформації? Чи згодні ви з таким баченням?

– Чому страта Іля відбувається у формі колективної розправи? Тому що Дюрренматту важливо продемонструвати саме масову готовність і до злочину заради найпрагма-тичнішої мети, і до забуття гуманних законів західної цивілізації. Така ситуація є діагнозом, що фіксує фатальні порушення морального здоров’я суспільства.

В) образ Іля

– Чи заслуговує, на ваш погляд, Іль смертного вироку?

– Чи спокутав він свою провину?

– Які зміни відбуваються в свідомості крамаря упродовж “гостини” Клер у Гюлені?

Спочатку Іль робить усе можливе, аби уникнути спокути. Підлещується до земляків, наївно підкупаючи їх дрібними кредитами у своїй зубожілій крамничці. Вступає у боротьбу проти самодурства дами, вимагаючи від міської влади її арешту і захисту для себе. Згодом, певною мірою відчувши свою занедбаність і нездатність протистояти світу, Іль робить спробу втекти з Гюлена, але, нарешті, доходить до прийняття кари.

– Як ви оцінюєте покірливість героя наприкінці драми

– як вияв його слабкодухості чи сили? Доказом мужності Іля є його відмова від пропозиції бургомістра вчинити самогубство, щоб звільнити громаду від “брудної роботи”.

– Чому крамар не прагне врятувати себе? Тому що він сприймає розправу над собою як акт встановлення справедливості.

– Як ви розумієте дюрренматівський коментар загибелі Іля: “Вона одночасно осмислена й безглузда”? Осмислена – позаяк пробуджує в герої людяність і необхідну покору перед судом власної совісті. Але за межами його свідомості ця кара справді позбавлена сенсу, котрий їй приписується ззовні; як акція “відновлення справедливості” вона являє собою суцільний фарс. Адже хоч що б там говорила “стара дама”, загибель Іля залишається жорстоким за задумом й огидним за виконанням убивством. І, до речі, ця загибель не виправдовує себе як “засіб” досягнення суспільного добробуту. Бо гюленці, купивши своє процвітання ціною злочину, спільно повторюють колишню помилку Іля, а відтак “програмують” у майбутньому черговий візит “старої дами”, котра з’явиться вже по їхні душі.

Домашнє завдання

1) Підготувати промову на захист Клер або Іля (за вибором)

2) Навести приклади використання гротеску в п’єсі.