“Розповідь від імені Деві “Моя подорож з батьком на узбережжя моря” за твором Д. Олдріджа “Останній дюйм”
Вийшло так, що я на довгий час залишився жити з батьком, а моя мама надовго від нас уїхала. Батько прагнув уділяти мені увагу, але в нього це виходило погано, бо він увесь час був зайнятий своєю роботою. У нас були досить складні та натягнуті відносини. Одного разу тато отримав досить вигідну пропозицію і в цей раз вирішив взяти мене з собою. Його роботою була зйомка природи у важкодоступних місцях, до яких він добирався на літаку. На той час я вже трохи знав, як управляти літаком, бо декілька раз батько мені показував, як це робиться.
Ми приземлилися
Мій батько не подумав та відправився під воду у комбінезоні, що був вимазаний кров’ю конини, яку він використовував для приманки акул. Саме це і стало причиною трагедії, що сталася через декілька хвилин. Увагу акул приволік запах крові і вони накинулися на мого батька. Йому все ж таки вдалося врятуватися і вибратися на берег. Я з жахом побачив,
Мені було дуже страшно, але я знайшов в собі сили, щоб тягти батька до літака. Він зовсім не міг підвестися и лише трохи мені допомагав, а ще більше заважав. Дотягнувши батька до літака, я з подивом почув його питання про те, чи не дуже я втомився. Та здивувало мене не стільки запитання, скільки батьків тон. Я перший раз за довгий час нашого спілкування почув справжню турботу і інтерес до себе. І у мене в душі щось раптом відлягло, я відчув прилив нових сил і вже тоді був впевнений, що мені вдасться самому підняти літак у небо, самому його посадити і врятувати батька. Вже тоді у мене з’явилися якісь нові почуття до батька, та й він буквально за мить став зовсім іншою людиною.
Нам пощастило, мені вдалося справитися з керуванням літаком, я благополучно довів машину до аеродрому і посадив її. Батька врятували і після його одужання ми були вже зовсім іншими людьми і між нами встановилися зовсім інші відношення.
Опинившись в екстремальній ситуації, я миттєво подорослішав. Виявилось, що від батька я отримав найсильніші риси його характеру. І саме тоді я зрозумів, що у будь-яких випадках треба боротися до останнього дюйма, бо інколи саме цей останній дюйм і становить відстань до порятунку.