Розкриття проблеми особистості у романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна”
Максим Горький колись назвав Л. М. Толстого “людиною людства” і небезпідставно. Незаперечним фактом, перевіреним часом, є те, що творчість російського письменника Л. М. Толстого, 180ту річницю якого ми відзначаємо сьогодні, заслужено увійшла в скарбницю світового літературного мистецтва. У чому ж секрет його популярності? Мабуть, у тому, що провідною ідеєю, пафосом усього художнього доробку митця є, з одного боку, утвердження ідеї спілкування й духовної єдності людей, з іншого – заперечення їх відчуження й роз’єднання. За своїм змістом
Злу роз’єднання Толстой протиставляв свій ідеал духовного єднання людей, зображений практично в усіх його творах. І якщо “Війна і мир” є поемою єднання, то “Анна Кареніна” – трагедія роз’єднання, що й складає внутрішній зв’язок двох романів, які, водночас, різняться за багатьма своїми художніми параметрами.
Центральною тут виступає проблема особистості в суспільстві, розв’язання якої й може привести до утвердження ідеї духовної єдності між людьми.
Напрочуд гостро висувалася
Зазначимо, що творче завдання Л. М. Толстого в “Анні Кареніній” – провести моральнопсихологічний експеримент, щоб віднайти головну пружину суспільного механізму, який губить людей, і знайти протиотруту цьому згубному впливу. Проведення параллелей між романами “Війна і мир” та “Анна Кареніна” дасть змогу прослідкувати процес деградації суспільства, яке спровокувало трагедію особистості. Тут варто провести паралелі між творами “Війна і мир” і “Анна Кареніна” для порівняння духовних станів суспільства. Результати цієї роботи тож можна зафіксувати в таблиці. Ця унаочнена інформація значно полегшить подальшу аналітичну діяльність та роботу над висновками.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)