Розкрийте історію створення та проблематику роману Г. Флобера “Пані Боварі”. Проаналізуйте особливості композиції роману
Розкрийте історію створення та проблематику роману Г. Флобера “Пані Боварі”. Проаналізуйте особливості композиції роману.
Працюючи над романом “Пані Боварі”, Флобер розробив об’єктивний стиль, який був прийнятий з різними видозмінами французькими письменниками другої половини XIX ст. Це підхід до зображення персонажів, коли автор не висловив безпосередньо свого ставлення до них, а прагнув розкриття власної логіки характерів. Автор не давав оцінки переживань героїв, мотивів їхніх вчинків. Але, змальовуючи дійсність, письменник
Критики одностайно визнали роман Флобера “Пані Боварі” шедевром, одним із найвищих досягнень реалізму в літературі. Персонажі й середовище у творі ще прозаїчніші, ніж у Стендаля і Бальзака. Твір цілком виправдав свою другу назву – “Провінційні звичаї”.
Сюжет роману взято із життя. В основі його лежала драма, що розгорілася в родині лікаря Деламара із околиць Руана, який після смерті першої дружини запропонував руку і серце молодій і чарівній дочці сусіда-селянина. Красуня виявилася дівчиною з великими запитами.
Давався роман авторові важко, писав його протягом 5-ти років, і в 1857 р. твір побачив світ. Працюючи над книгою, письменник відмовився від усіх принад життя, зачинився у своєму маєтку, день і ніч сидів, ламаючи пера, шматуючи папір, але знову писав, переписував сторінки майбутнього роману. Розвиток почуттів Емми та інших персонажів, вплив на них оточення й середовища прозаїк вивчав сумлінно. Ретельно розробляв романіст місце дії: ми неначе власними очима бачили сільські краєвиди й Руанські вулиці, інтер’єри аптеки, будинків. Відомо, що Флобер спеціально читав медичні праці, в яких описане отруєння, перед тим як створити відповідну сцену у творі. Коли була вже написана більша частина роману, автор влаштував його читання друзям – літераторам, а ті в один голос радили припинити роботу над книгою. “Сюжет тебе згубить”, – в один голос заявляли вони, і для цього були серйозні підстави. Флобер же вважав, що не немає сюжетів гарних і поганих, цікавих і нецікавих, усе залежало від їх розробки, від глибини проникнення в зображуване, від досконалості його художнього втілення.
Г. Флобер із небаченою силою і драматизмом розкрив конфлікт між мрією і реальністю, з якими рано чи пізно доводиться зіткнутися всім людям. У 1856 р. роман був надрукований у журналі “Паризький огляд”, а через рік вийшов окремою книжкою. Автора було звинувачено у розпусті й притягнуто до судової відповідальності. З 29 січня до 7 лютого 1857 р. тривав цей процес. Стараннями адвоката Скнара, якому був присвячений роман, звинувачення були відхилені. Пізніше письменник згадував: “Процес цей створив мені величезну рекламу”.
За своїми жанровими ознаками “Пані Боварі” наближений до соціально-психологічного роману. Перед читачем постав світ обивателів, людей обмежених, самовдоволених, вульгарних. Перед читачем постав повний набір типів, характерних для того часу і місця: лікар, аптекар, крамар, нотаріус, власниця сільського готелю, священик, фермер та ін. їхнє життя заповнене дріб’язковими справами, інтересами і турботами, позбавлене будь-яких проблисків духовності. Це середовище представлене нечисленними, але точно обраними постатями, які в сукупності дали повну “побутову картину провінції”.
Усі герої роману “Пані Боварі” вигадані автором. Дія відбувалася у вигаданих типових містечках, з яких детально описане тільки одне – Ионвіль. У суперечці про зміст і форму Флобер віддавав перевагу формі: “Немає ні поганих, ні хороших сюжетів. Якість твору залежить не від сюжету, а від його виконання”. Письменник порушив канонічні правила побудови сюжету: експозиція роману майже вдвічі більша за основну дію. Головна героїня тричі проходила шлях від визрівання мрії до її краху: вона створила уявлення про якийсь ідеальний світ, шукала його навколо себе і не могла знайти. Гостре розчарування розбило її серце, стало причиною відрази до життя. Цей негативний урок нічого її не навчив: Еммина душа знову почала жити ілюзіями, які приречені на загибель під тиском вульгарної реальності.
Тема роману: вульгарно-буденне, зашкарубле життя французької провінції.
Ідея: протест проти егоїзму, бездуховності, черствіння; утвердження моральних і духовних цінностей людини.
Автор підняв вічний конфлікт між реальним та ідеальним і майстерно відобразив внутрішній світ героїні. Розрив між реальністю та ілюзією, життя у самоомані, бажання уявити себе іншою, ніж вона була насправді, стали причинами трагічного фіналу. Це явище виявилося настільки типовим, що згодом отримало назву “бова-ризм”.Флобер психологічно мотивував кожен вчинок персонажів, відмовившись від характерного для раннього реалізму змалювання панівної пристрасті.
Композиція роману “Пані Боварі” має кілька характерних рис: дуже довгу експозицію, яка дозволяє зрозуміти психологічні мотивації подальших вчинків героїні. Також роман не закінчується зі смертю героїні, а продовжується ще кількома главами, в яких показані наслідки вчинків померлої.
У романі тридцять п’ять глав, кожна близько десяти сторінок довжиною, і три великі частини, дія яких відбувається спочатку в Руані і тости, потім у Іонвіль і, нарешті, в Іонвіль, Руані та Іонвіль – місця все вигадані, за винятком Руана, єпархіального центру на півночі Франції.
Часом основної дії обрані 1830-і і 1840-і роки, при королі Луї-Філіпа (1830-1848). Перша глава починається взимку 1827-го, а на свого роду епілозі долі деяких персонажів простежено до 1856-го, до правління Наполеона III, і в сутності – до дати, коли Флобер скінчив роман. “Пані Боварі” була розпочата 19 вересня 1851-го в Круассе, під Руаном, закінчена в квітні 1856-го, відіслана в липні і публікувалася випусками в “Паризькому огляді” до кінця того ж року. Влітку 1853-го, коли Флобер приступив до другої частини роману, в ста милях на північ від Руана, в Булоні, Чарльз Діккенс закінчував “Холодний дім”; роком раніше в Росії помер Гоголь, а Толстой видав перший значний твір – “Дитинство”.