Романтика й героїка в п’єсах Шона Кейси
Романтика й героїка безупинно переплітаються із зображенням повсякденного, буденного. У тім і іншому шарі постійно виникають обривки ірландських пісень, приказок, народних жартів. Ті ж художні засоби, в основі яких завжди лежить обігравання контрастів, застосовуються драматургом і в третьому добутку – “Плуг і зірки”.
П’єса присвячена зображенню Великоднього повстання, що ввійшов в історію, 1916 року в Дубліні, показується революційна боротьба ірландських патріотів. З іншого боку, у ній розкрита сумна доля люблячих один одного
Художнє значення “Плуга й зірок” – у зображенні двох конфліктів. Вони назрівають і розвиваються одночасно, хоча трактуються з різною емоційною інтонацією. Один конфлікт суспільний, захоплюючий весь народ і визначальний героїчний мотиви, у п’єсі. Інший
Уже переїхавши в Англію, Шон Кейси написав ще одну п’єсу, що і завершує собою ранній період його творчості,- “Срібний кубок” (1928). “Срібний кубок” – жагуча антиімперіалістична п’єса. У завдання драматурга входило застерегти глядача від нового військового конфлікту й від пов’язаних з ним страшних нещасть. Він хоче показати страждання великої кількості людей, що стали жертвою першої світової війни. Сполучаючи, як завжди, комічне й трагічне, Кейси малює фронтовиків, що повернулися додому, але покалічених фізично й морально. Вони не можуть пристосуватися – до нормального життя мирного часу
П’єса зустріла запеклу критику в буржуазній ірландській пресі. Відповідаючи на нападки критики, Кейси підкреслив свою рішучість не приховувати правду в зображенні тих страшних нещасть, якими загрожувала всім народам імперіалістична Війна. Нова хвиля наклепу на автора “Срібного кубка” була викликана аж ніяк не “відривом від національного грунту”, що ставилося йому в провину ірландською критикою. Щира причина цькування Кейси полягала в іншому: занадто виразно було в п’єсі зображення страждань мільйонів людей, кинутих у дивовижну м’ясорубку війни монополістами, зацікавленими в одержанні надприбутків і в переділі миру
У світогляді й творчості Шона Кейси до середини 30-х років намітився новий етап. Письменник по-новому сприймає перспективи історичного розвитку, і зокрема розвитку визвольного руху в Ірландії. Антифашистська боротьба в Англії й в усьому світі, успіхи будівництва нового життя в країні соціалізму – всі ці вирішальні історичні факти відбиваються на характері драматургії Кейси 30-х років. Він пише ряд антифашистських памфлетів. Пізніше, в 1937 році, з’являється його книга статей про сучасний театр, написана в роки підйому антифашистської боротьби,-і ” оса, ЩоЛетить,”. У цією яркою й цілеспрямованою книгою Кейси виступає проти порожньої розважальної комедії, настільки популярної в той час на англійській сцені, говорить про спадщину Шекспір” як про велике джерело вивчення драматургічної майстерності, виступає за розвиток класичних традицій в англійській драматургії, за відновлення втраченого мистецтвом гуманізму, за ідейність мистецтва, за те, щоб воно виражало сподівання народу. У цьому Кейси одностайний Сфоксом.
На початку другої світової війни, коли вже не стало Фокса й Корнфорда, а багато письменників-антифашистів засмутилися в результаті поразки іспанських республіканців, Кейси написал. символічну революційну п’єсу “Зірка стає червоної” (1940). У ній зображена картина загального страйку, що переростає в збройне повстання. Хоча драма присвячена пам’яті ірландських революціонерів, учасників страйку 1913 року, у дійсності зміст її навіяний подіями 30-х років, боротьбою в Іспанії. У підзаголовку п’єси коштують слова: “Завтра, а може бути й післязавтра”.
Як завжди в Кейси методом контрасту підкреслена наявність у світі двох таборів, ворожих один одному. З одного боку, сатирично, місцями гротескно змальовані фігури священиків, вірних помічників імущих – чиновників, профбюрократов, що обманюють робітників, з іншого боку – образи робітників. Уперше в Кейси лідери зображуваного страйку комуністи. Дія концентрується навколо однієї Теми й однієї події – підготовки повстання. Автор навмисно схематично малює фігури окремих персонажів. Він хоче підкреслити, що не вони як особистості, а справа, якій вони служать,- у центрі його уваги. Хори червоних дружинників і желторубашечников коментують учинки діючих осіб. Варто помітити, що Кейси навмисно звернувся в п’єсі до прийомів театру “Синьої блузи”, дуже популярного в кружках англійської театральної самодіяльності 20-х років
У п’єсі “Зірка стає червоної” багато плакатного символізму: на груди дружинників – червона зірка, вождь повсталих зветься Червоний Джим, сріблиста зірка, що горить у зимовому небі, раптово здається всім червоною. Священики одягнені в пурпур – кольори крові
На відміну від п’єси “Плуг і зірки” фінал цієї п’єси оптимістичний. Хоча вожді повстання гинуть, глядач переконаний, що справа робітників, що борються, обов’язково рано або пізно восторжествує. Цієї думки сприяє символічний мотив фіналу: зірка, що зайнялася в небі, опромінює тіла загиблих вождів, звучить Інтернаціонал. Зірка стає усе яскравіше й розпалюється червоним світлом
(1 votes, average: 5.00 out of 5)