Роман “Марія” – розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи
1932-1933 роки. Страшний час для нашої держави. В Україні лютує штучно влаштований голод, який забрав мільйони життів невинних жертв сваволі та безчинства. Ці страшні події, трагедію українського народу правдиво і сильно показав Улас Самчук у романі “Марія”, присвятивши твір “матерям, які загинули голодною смертю на Україні в роки 1932-1933”.
Описуючи життя головної героїні роману, письменник наголошує на величезному потенціалі її духовної сили, на прагненні жити і любити цієї простої жінки-селянки. І якщо доля не посилала щастя, Марія
Розповідає Улас Самчук у романі про тотальне винищення селянства в 30-х роках, витравлення з нього почуття власника, господаря,
Улас Самчук написав правду про життя в умовах тоталітарної системи, і його розповідь пройнята щирим співчуттям до людей, життя яких було понівечено.
Трагічний кінець роману – це наслідок глибокого болю письменника за майбутнє України, бо він був упевнений, що життя без майбутнього не має сенсу/
Авторові вдалося торкнутися в романі таких проблем, як духовність і вірі в Бога, геноцид і репресії, влада і штучний голодомор; показати трагічні сторінки історії України, розповісти про нещасливі долі українців. За словами С. Пінчу-ка, саме Улас Самчук “втілив у своїй творчості трагічну долю українського народу в XX столітті”.