Роман Генріха Манна “Вірнопідданий”

Центральний персонаж, роману Дидерих Геслинг народився в німецькій сім’ї середнього буржуа, власника паперової фабрики в місті Нетциг. У дитинстві він досить часто болів, усього й усіх боявся, особливо батька. Його мати, фрау Геслинг, також живе в страху розсердити чоловіка. Батько обвинувачує дружину в тім, що вона морально калічить сина, розвиває в ньому облудність і мрійність. У гімназії Дидерих намагається нічим не виділятися, зате будинку панує над молодшими сестрами Эмми й Магдой, змушуючи їх щодня писати диктанти. Після гімназії Дидерих

за рішенням батька їде в Берлін для продовження занять в університеті на хімічному факультеті

У Берліні парубок почуває себе дуже самотньо, велике місто його лякає. Тільки через чотири місяці він наважується піти до пана Геппелю, власникові целюлозної фабрики, з яким його батько має ділові відносини. Там він знайомить із Агнес, дочкою фабриканта. Але романтична захопленість Дидериха розбивається об першу ж перешкоду. Його суперник, студент Мальман, що знімає в Геппеля кімнату, упевнено домагається уваги дівчини. Нахабнуватий Мальман не тільки робить подарунки Агнес, але й відбирає гроші саме в Дидериха.

Молодий і ще боязкий Дидерих не наважується суперничати з Мальманом і більше не з’являється в будинку в Геппеля.

Один раз, зайшовши в аптеку, Дидерих зустрічає там свого шкільного товариша Готлиба, що заманює його в студентську корпорацію “Новотевтония”, де процвітає культ пива й брехливого лицарства, де в ході різного роду нехитрі реакційні націоналістичні ідеї. Дидерих пишається тим, що бере участь у цієї, на його думку, “школі мужності й ідеалізму”. Одержавши з будинку лист із повідомленням про важку хворобу батька, він відразу вертається в Нетциг. Він вражений смертю батька, але одночасно й сп’янений почуттям “божевільної” волі. Частка спадщини Дидериха невелика, але при вмілому керуванні фабрикою можна непогано жити. Однак парубок знову вертається в Берлін, пояснюючи матері, що йому однаково потрібно йти на один рік в армію. В армії Дидерих пізнає тяготи муштри й грубого звертання, але одночасно випробовує й радість самознищення, що нагадує йому дух “Новотевтонии”. Проте після декількох місяців служби він імітує каліцтво ноги й одержує звільнення від стройової підготовки

Повернувшись у Берлін, Дидерих впивається розмовами про германську велич. У лютому 1892 р. він стає свідком демонстрації безробітних і проявляє захват, уперше бачачи молодого кайзера Вільгельма, що гарцює по вулицях міста й демонструє силу влади. Сп’янений верноподданническими почуттями, Геслинг спрямовується до нього, але на бігу падає прямо в калюжу, викликаючи веселий сміх кайзера

Зустріч Дидериха й Агнес після багатьох місяців розлуки відроджує в ньому з новою силою потяг до неї. Їхній романтичний зв’язок. переростає у фізичну близькість. Дидерих міркує про можливе одруження. Але його постійні коливання й побоювання пов’язані з тим, що справи на фабриці в на Геппеля йдуть погано, що Агнес, на його думку, вуж занадто намагається закохати його в себе. Йому чудиться змова батька й дочки, і він переїжджає на іншу квартиру, щоб там його ніхто не знайшов. Однак тижня через два його батьків, що розшукав, Агнес стукається у двері до Дидериху й веде з ним відверта розмова. Дидерих холодно пояснює, що не має морального права перед своїми майбутніми дітьми женитися на дівчині, що ще, до весілля втратилася безвинності

Вертаючись у Нетциг, у поїзді Геслинг знайомить із молодою особою по імені Густа Даймхен, але, довідавшись, що вона вже заручена з Вольфганком Буком, молодшим сином глави міського самоврядування, трохи засмучується. Геслинга, що получили диплом, тепер часто величають “доктором”, і він сповнений рішучості завоювати місце під сонцем, “підім’яти під себе конкурентів”. Для цього він відразу ж уживає ряд кроків: починає міняти порядки на фабриці, посилює дисципліну, завозить нове обладнання. Крім того, він поспішно наносить візити самим впливовим людям міста: г-ну Буку, лібералові по переконаннях, учасникові революційних подій 1848 р., бургомістрові, головним принципом якого є культ сили. Розмови на Ядассона із прокуратури, що вважає Бука і його зятя Лауэра крамольниками, спочатку сприймаються Геслингом насторожено, але потім той втягує його у свою орбіту, головним чином за допомогою виречень, що призивають до єдиновладдя монарха

У місті жваво обговорюється випадок, коли постовий пострілом із гвинтівки вбив молодого робітника. Геслинг, Ядассон, пастор Циллих засуджують усякі спроби рабочих що-небудь змінити й вимагають, щоб все кермо влади були передані буржуазії. Лауэр заперечує їм, затверджуючи, що буржуазія не може бути пануючою кастою, тому що вона не може навіть похвастатися чистотою раси – у князівських сім’ях, у тому числі й у німецьких, скрізь є домішка єврейської крові. Він натякає на те, що й сім’я кайзера теж не є виключенням із правила. Розлютований Геслинг, підбурюваний Ядассоном, звертається в прокуратуру зі скаргою на Лауэра за його “крамольні мовлення”. На судове засідання Геслинга викликають як головний свідок обвинувачення. Виступу адвоката Вольфганка Бука, прокурора Ядассона, голови, слідчого й інших свідків по черзі міняють шанси обвинувачення й захисту. Геслингу доводиться викручуватися і юлить – адже невідомо, за ким буде вирішальне слово. До кінця процесу Геслимг переконується, що перемагають ті, у кого більше спритності й владі. І він, швидко зорієнтувавшись, перетворює своє заключне слово в мітинговий виступ, призиваючи до виконання будь-якої волі кайзера Вільгельма II. Суд присуджує Лауэра до шести місяців в’язниці. Геслинга ж за рекомендацією самого регирунгпрезидента фон Вулкова приймають у Почесний ферейн ветеранів міста

Друга перемога Геслинга відбувається на “особистому фронті” – він жениться на Густе Даймхен і одержує як придане півтора мільйона марок. Під час весільної подорожі в Цюріху Дидерих довідається з газет, що Вільгельм II їде в Рим з візитом до короля Італії. Геслинг спрямовується разом з молодою дружиною туди ж і, не пропускаючи ні єдиного дня, чергує годинниками на вулицях Рима чекаючи екіпажа кайзера. Углядівши монарха, він до хрипоти кричить: “Так здраствує кайзер!” Він так примелькався поліцейським і журналістам, що вони вже сприймають його як чиновника особистої охорони кайзера, готового захистити монарха своїм тілом. І от один раз в італійській газеті з’являється знімок, що запам’ятав кайзера й Геслинга в одному кадрі. Щастя й гордість переповняють Геслинга, і він, повернувшись у Нетциг, спішно організує “партію кайзера”. Щоб домогтися політичного лідерства, а заодно зміцнити свої фінансово-підприємницькі позиції, він вступає в угоди з усіма впливовими особами міста. З лідером соціалістів Фишером він домовляється про те, що соціалісти підтримають настільки дорогу ідею Геслинга про створення в Нетциге пам’ятника Вільгельмові I, дідові сучасного кайзера. Замість “партія кайзера” обіцяє підтримати кандидатуру Фишера на виборах у рейхстаг. Коли Геслинг зіштовхується з перешкодами, він упевнений, що їх підбудовує “хитромудрий” старий Бук. І Геслинг не зупиняється ні перед чим, щоб змести зі свого шляху Бука: він використає шантаж, підбурювання й любов юрби до скандалів. Він обвинувачує Бука і його друзів у шахрайстві із суспільними грішми

Б газетах всі частіше з’являється ім’я Дидериха Геслинга, пошана й багатство піднімають його в очах городян, його обирають головою комітету зі спорудженню пам’ятника кайзерові. У день відкриття пам’ятника доктор Геслинг виголошує піднесену промову про німецькі Нації і її вибраність. Але раптом починається жахлива гроза зі зливовим дощем і найсильнішими поривами вітру. Теперішній потоп змушує оратора сховатися під трибуну, з якої він тільки що виступав. Відсидівшись там, він вирішує повернутися додому, по дорозі заходить у будинок до Бука й довідається, що той перебуває при смерті: життєві потрясіння останніх місяців зовсім підірвали його здоров’я. Геслинг тихо пробирається в кімнату, де перебуває вмираючий старий в оточенні своїх родичів, і непомітно притискається До стіни. Бук востаннє обводить поглядом навколишніх і, побачивши Геслинга, злякано смикає головою. Родичів охоплює хвилювання, а хтось із них викликує: “Він щось побачив! Він побачив диявола!” Дидерих Геслинг відразу непомітно ховається

Я. Б. Нікітін

Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття. М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.