Роль прийому протиставлення в добутку “Патріоти”
Особливу сторінку творчого спадщини В. Самийленко представляють сатиричні й гумористичні поезії, у яких художник висміює негативні вчинки своїх земляків-українців, їхнє неробство й боягузтво, псевдопатриотизм. До цієї тематичної групи належить і вірш “Патріоти” (1899). Сюжет добутку простий: двоє хлопців розмовляли про “долю своєї землі”, вони словесно “захищали” долю й права народні, роздумували “про роздільність натури”, “давнини своєї – культури”, фантазували про те, “як дійде народ до своїх прав”. А третє
Бачилися йому патріоти З купою слів голосних, А поруч мільйони голоти, И темность, і злиденність їх.
Але й поводження третього хлопчика поет не схвалює, хоча героя й турбують безправне положення народу, його вбогість. Художник уважає, що мало лише співчувати бідному люду, тому що теперішній патріот той, хто не сидить сложа руки, спостерігачем, а той, хто бореться за краще життя, хто здатний постояти за народні інтереси
Викриттюю показногоого “патріотизмуу”
Що за знаменитий патріот Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рот, Про народ уже й почав; А сказати мовлення стане, Це не чекай, щоб був кінець… Він і сам колись пристане До роботи… вкошелек.
До цієї тематичної групи сатиричних добутків В. Самийленко належать і вірша “На печі”, “Ельдорадо”, “Божий приклад”, у яких поет сатирично викриває імперський шовінізм і гадане народолюбие “патріотів”-фразерів. Ці вірші вивчаються по програмі Інституту літератури в десятому класі, але ми поєднуємо їх в одну ідейно-тематичну групу з метою зручності цілісного вивчення