Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Родинна тема у “Кайдашевій сім’ї” Нечуя-Левицького

Родинна тема у “Кайдашевій сім’ї” Нечуя-Левицького

У “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуй-Левицький показав особливості українського національного характеру, зобразивши життя однієї родини. Безперервні сварки, бійки, взаємні образи, на які витрачається часто наша енергія в родинному житті, спонукали письменника написати цей твір. Автор прагне знайти причини таких сімейних війн у національній вдачі українців. Розвиток дії в повісті складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини. Автор майстерно відтворив індивідуальні риси кожного з персонажів, розкриваючи

їхні психологічні особливості.

Старий Кайдаш – працьовитий селянин. Але, як і більшість його односельців, Омелько дивним чином поєднує набожність із пияцтвом. Очевидно, саме тому сини не поважають батька. Так показано руйнування одного з важливих родинних укладів, адже повага до батьків – це один із тих елементів, що зміцнює сім’ю. Оскільки старого Омелька мало по-справжньому цікавить, що відбувається вдома, то зрозуміло, що хитра, вередлива Маруся заправляє хазяйством. Автор характеризує її як крикливого провокатора сімейних чвар.

За українським звичаєм, невістка входить до хати батьків

чоловіка та має підкорятися свекрусі. І як це нерідко буває, невістка і працює мало, і робить усе не так, як слід. Тому конфлікт зав’язується тоді, коли Карпо вирішує одружитися з Мотрею. І якщо спочатку невістка була “серденьком”, то далі Маруся “стояла над душею у Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду”. Звичайно, таке ставлення все більше дратувало Мотрю, бо характер вона теж мала складний. До того ж житт|( в Кайдашів зробило Карпову дружину сварливою, злою, егоїстичною, і

Карпо з Лавріном хоч і брати, проте мають різні характери. Навіть майбутніх дружин хлопці уявляють зовсім по-різному. Карпо насмішкуватий, гордий, сердитий та вередливий. За дружину він хоче обрати дівчину робочу та проворну, “та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку”. Як бачимо, Мотря такою і є: роботящою, моторною, але ось та “кусливість”, про яку говорить Карпо, під час життя в Кайдашів розвивається надмірно, інколи переходячи в лють.

Натомість молодший Лаврін лагідніший, мрійливий, романтичніший порівняно з братом. Ідеальною дружиною він бачить красиву, тиху дівчину, як його Мелашка. У розвиткові показані характери героїв. Чим далі, тим завзятіше вони борються за мотовило, кухоль, сувій полотна. Найзапекліші бої відбуваються, звичайно, за землю, за худобу. Усе це дуже прикро й абсурдно, адже вони рідні люди, які живуть поруч і щоденно через дрібниці (а все-таки навіть землі вистачило б усім потроху) псують один одному настрій, роблячи родинне життя нестерпним. Але найголовніше, що кожен із них має свій власний характер, свої власні як позитивні, так і негативні риси. І кожен почувається правим, бажаючи у весь голос довести будь-що цю правоту. Ніхто з героїв поступатися не хоче. Не хочуть вони й змінюватися, аби стати ближчими, уникнути конфліктів. Але все ж змінюються, тільки чи на краще?

Омелько спився остаточно, Кайдашиха сенс життя бачить у чварах, без яких не минає жоден день. Рідні брати розсварилися через грушу, Мотря зі звичайної бідової дівчини перетворилася на сварливу бабу, навіть Мелашка навчилася грубощів, загартувавшись у сімейних баталіях.

Критичного моменту розвиток конфлікту досягає у змалюванні чергової бійки Мотрі з Кайдашихою, під час якої Маруся втрачає око. До цієї бійки залучена вся родина, члени якої змальовані як розпалені ненавистю вороги, готові навіть повбивати один одного. Тому умовне перемир’я в кінці твору є лише перепочинком перед новими битвами. Зрозуміло, що не тільки груша, а будь-що може стати причиною сварок.

Безумовно, економічно скрутні умови життя тільки підсилюють почуття власності в героїв твору, але ж варто задуматися, чи насправді б усе було гаразд, якщо життя Кайдашів і Кайдашенків було заможнішим. Мабуть, відповідь на це очевидна, адже минають століття, а таких родин не меншає, бо все одно завжди знаходиться що поділити й за що посваритися.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Природа сміху у “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуя-Левицького Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, найцікавіших особливостей” таланту І. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, кайособлнві-ше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”. Нечуй-Левицький зумів підмітити й передати найособливіше в народному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично-іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор...
  2. Твір на тему – Природа сміху в “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуя-Левицького Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, націкавіших особливостей” таланту І. С. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найколоритніше ця риса виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”, в якій напрочуд яскраво передано національний колорит. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використав засоби народної сміхової культури, взявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейно-стильову...
  3. Герой повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше запам’ятався Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємось про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння яких і породжує живу тканину його романів і повістей. В повісті “Кайдашеза сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша та звичаї і...
  4. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної...
  5. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок...
  6. Твір на тему – Герой повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше запам’ятався Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому, зі сторінко його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння котрих і породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша та звичаї й...
  7. Проблема батьків та дітей у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Однією з вічних проблем, що постійно піднімається в художній літературі, є проблема взаємовідносин батьків та дітей. Звичайно, в різний час по-різному розглядається це питання. Проте є й багато спільного, адже почуття людей не піддаються плину часу. Сьогодні, як і тисячу років назад, люди люблять та ненавидять, поважають і зневажають…. Змінні...
  8. Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький змалював дуже яскраво. Варто лише порівняти...
  9. Зберегти мир у сім’ї (за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Повість “Кайдашева сім’я” була написана ще 1878 року, але й досі її чити – ють залюбки і сміються від душі, і сумують, впізнаючи, на жаль, сімейні ситуації А сталося так, тому що І. С. Нечуй-Левицький відтворив саму суть людських хи рактерів і життєвих принципів, показавши їх через національно своєрідне світо...
  10. Карпо Летючий – гідний “потомок славних запорожців (за фантастичною казкою І. Нечуя-Левицького “Запорожці”) XІX століття. Злиденні сірі будні українського народу. Заборона на все українське, знищення Запорозької Січі, навіть мови рідної. За розмови українською мовою в духовному училищі, в якому навчався майбутній письменник І. Нечуй-Левицький, можна було “удостоїтися” таблички на шию з написом: “За мужичі слова”. Та знущання царських посіпак над українською мовою не...
  11. Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” 3 великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив...
  12. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Сьогоднішній день жадає від молодого покоління поінформованості в багатьох сімейних проблемах. Саме література задовольнить потребу за допомогою мистецтва слова виховувати майбутніх чоловіків і жінок, зятев і невісток. У центрі художнього твору повинен стояти духовний мир людини, исповедываемые їм норми моралі Саме ці питання піднімав ще наприкінці XIX ст. И. С....
  13. Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у...
  14. Змалювання буднів Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник. Його улюблена тема – український народ з його красою і багатством душі. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. В них дуже яскраво і мальовничо...
  15. Бездуховність і егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті И. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” З Більшим майстерністю показав И. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у сім’ї Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге й важке трудове життя. Своєю власною роботою він стягся на господарство, вибудував просторий будинок, що потонув у старому садку, виростив...
  16. Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки – індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до...
  17. Характеристика образів повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького І. Нечуй-Левицький був переконаний, що ідеалом мрій земного життя українців була сім’я багатого господаря-хлібороба. Яскравим свідченням цього є класичні твори І. Нечуя-Левицького на теми життя українського села. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький досяг високої майстерності у створенні глибоко індивідуальних характерів. Омелько – працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі,...
  18. Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – класик української літератури, видатний прозаїк-реаліст другої половини XІX століття. Він створив низку високохудожніх оповідань і повістей, у яких відобразив тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного часу. Одним із таких видатних творів письменника є його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У ній І. Нечуй-Левицьким майстерно використана багатюща народна...
  19. Роздуми запорожців про долю України в творі І. Нечуя-Левицького “Запорожці” Тече вода в синє море. Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Народна пісня Героїчну сторінку в історії України вписали запорозькі козаки. Вони – славні сини нашої Батьківщини, які боронили її землі і народ від ворога. Про сміливість козаків складали легенди, перекази, пісні. В одній з давніх...
  20. Жіночі образи повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Перед тим як перейти до аналізу жіночих образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, хотілося б сказати кілька слів про поняття, з одного боку, далекі від розглядуваної нами теми. Але з іншого боку, образ жінки, дружини й матері безпосередньо пов’язаний із поняттям сім’ї. Отже, сім’я – одна з найдавніших форм...
Родинна тема у “Кайдашевій сім’ї” Нечуя-Левицького
«
»