Родина, народ, людство у творі Г. Маркеса “Сто років самотності”
Створюючи роман “Сто років самотності”, Г. Маркес мав на увазі перш її все версію розвитку свого народу, але Твір виявився набагато значущішим, поскільки змалював історію людства через історію народу і сім’ї. Історія сім’ї Буендіа – це історія становлення людського суспільства: від патріархального укладу, де вагому роль відіграє жінка, до громадянської війни, на якій стає героєм воїн полковник Ауреліано Буендіа, і до розвитку капіталістичних відносин. На перший погляд, родині Буендія за рахунок віддаленості від світу вдалося
Але усі ці етапи показано через історію роду, який дав початок цілому народові. Ці люди жили, як уміли. Вони кохали й ревнували, народжували дітей і гинули на війнах. Але головне – вони побудували
Тоді чому ж так страшно склалася історія роду? У романі часто з’являється рок, який тяжіє над родом і керує їхніми діями. Та чи тільки рок? Адже змінивши себе, людина змінює свою долю.
А хто з Буендіа хотів цього? Вони йшли своїм шляхом, покликані власними інтересами – хто до чого. Що саме Ауреліо Бабілонье, мудрець, який навчився багато чого, в тому числі санскриту, розшифрувавши пророцтво Мелькіадеса, сприяв загибелі роду. Чи попередження це? Кінець роману розповідає про кінець роду Буендіа. І чи тільки про цей рід? Ауреліо Бабілонье розшифровує пергаменти, “і все, що у них записано, ніколи більше не повториться, бо тим родам людським, які приречені на сто років самотності, не судилося двічі з’являтися на землі.
Отож Маркес у романі “Сто років самотності” відтворює історію людстві через історію народу і роду, аби зрозуміти долю світу, великі закони його існування.