Робота з поезією В. Самійленка “Патріоти” (1889)
4.1. Виразне читання твору.
4.2. Історія написання поезії.
Особливу сторінку творчої спадщини В. Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких митець висміює негативні вчинки своїх земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдо-патріотичне базікання про високі матерії. До цієї тематичної групи належить і вірш “Патріоти”.
4.3. Тема: Зображення хлопців, які вели розмову про патріотичні почуття до рідної країни.
4.4. Ідея: Засудження поетом тих, хто є балакунами-псевдопатріотами.
4.5. Основна думка: Справжній
4.6. Жанр: Громадянська лірика.
4.7. Римування: Перехресне.
4.8. Віршовий розмір: Анапест.
4.9. Сюжет твору простий: двоє хлопців розмовляли про “долю своєї землі”, вони у словесах “боронили” долю і права народні, роздумували “про окремість натури”, “давність своєї культури”, фантазували про те, “як дійде народ своїх прав”.
А третій хлопчина стояв собі мовчки, бо “він мовити красно не міг” і справді глибоко замислився над долею своєї безталанної України:
Вбачались йому патріоти Із купою слів
Але й поведінку третього хлопця поет не схвалює, хоч героя й турбують безправне становище народу, його вбогість. Митець уважає, що мало лише співчувати бідному люду, бо справжній патріот той, хто бореться за краще життя, хто здатний постояти за народні інтереси.
4.10. Художні засоби у творі.
Епітети: “гаряче розмовляли”, “мовити красно”, “діло святе”.
Метафори: “права боронив”, “вели язиками”, “бачив душею Вкраїну”.
Антитези: “Два хлопці укупі стояли, А третій дивився оддалі”… “Один права боронив, А другий про теє доводив, А третій не мовив нічого”… “Ті двоє, з балачки втомившись… А третій стояв зажурившись”. Іронія: “І поступі інших народів Він місце йому показав”; “Так двоє вели язиками Роботу для краю свого”. “Ті двоє з балачки втомившись, Веселі собі розійшлись”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)