Революція з обличчям Нилівни (по роману М. Горького “Мати”)
Роман М. Горького “Мати” зіграв величезну роль у розвитку соціального мислення багатьох поколінь читачів і позначив нову віху у розвитку російської і світової культури. Не випадково “Мати” Горького стала настільною книгою для багатьох російських революціонерів того часу. У центрі оповідання – мати Павла Власова Пелагія Нилівна. Добуток побудований таким чином, що Нилівна є учасником або свідком всіх описаних подій. Роман розповідає про болісний процес зживання у людях рабських почуттів покірності і страху, про складне перетворення
І Нилівна щодо цього – найбільш яскравий і переконливий приклад. Шлях Нилівни складний і суперечливий. Жінці, що прожила більшу частину життя у покірності і страху, не так просто було звільнитися від старого. Пелагія Нилівна відчула усю гіркоту важкої долі дружини робочої людини. Вона пригноблена бідністю, п’яним і грубим чоловіком, релігійністю, усвідомленням, що “всі так живуть”. На початку роману ми бачимо боязку, покірну, забиту підневільним життям, що боїться людей жінку. Вона вчить сина побоюватися людей, тому що вони “ненавидять один одного”.
У
Процес духовного збагачення був складним і важким, але Нилівна переборола труднощі. У першому агітаційному виступі Нилівни на першотравневій демонстрації її помисли про соціальну боротьбу ще сусідять із релігійною свідомістю. Поступово її кругозір розширюється. У селі Нікольському Нилівна мистецьки веде пропагандистську роботу із селянами. Після суду над Павлом мати не піддалася горю, вона продовжила справу сина. Арештована на вокзалі, Нилівна напружує останні сили, щоб кинути у народ листівки з мовленням Павла. З її грудей виривається полум’яний заклик: “Збирай, народ, сили свої у єдину силу”.
Адже головне в тім, що Нилівна переймається великою любов’ю до світу, до людей, до народу. Письменник показує відродження Нилівни. “Здавалося, тисячі життів говорять її вустами”, – відзначає письменник. Образ Нилівни сприймається як уособлення величезних змін, що здійснилися у свідомості людей, які вступили на шлях революційної боротьби. У романі Горький створює образ жінки-революціонерки, для якої усі борці за правду – її діти. Велика заслуга Горького, що створив у романі “Мати” образ простої російської жінки з народу, яка вступає у світ революційної визвольної боротьби, що духовно відродилася із пригнобленого стану.