Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ РЕЦЕНЗІЯ НА ДОБУТОК В. П. АСТАФЬЕВА ” ЦАР-РИБА”

РЕЦЕНЗІЯ НА ДОБУТОК В. П. АСТАФЬЕВА ” ЦАР-РИБА”

Людина й Природа в добутках росіянці литерратуры XX століття (на прикладі одного добутку)[ Людин і природа – це, мабуть, сама актуальна тема нашої сучасної літератури. Ця проблема коштує перед людством уже багато років. Щороку фабрики й заводи викидають величезна кількість відходів, забруднюючи повітря, ріки, наносячи шкоду навколишньому середовищу. Загибель Аральського моря, реальна погроза Байкалу, утворення рукотворних пустель, вимирання багатьох видів тварин і повне зникнення унікальних цілющих Рослин – все це наслідок божевільного,

а часом і злочинного відношення до природи. ] – для Теми людин і природакаждый письменник у будь-якому своєму добутку торкається теми природи. Це може бути простий опис місця подій, що розвертаються, даного добутку або вираження почуттів героя, але завжди автор показує й свою позицію, своє відношення до природи. Звичайно тут бувають дві точки зору: деякі вважають, що людина – творець і він повинен скорити все живе, що живе на землі; інші, навпроти, доводять, що природа – це храм, кожна людина зобов’язана підкорятися її законам

Кожний письменник наполягає на своєму й найчастіше відмовляється зрозуміти

й осмислити позицію, протилежну своєї. Астафьев у своєму добутку ” Цар-Риба” намагається розібратися в цій проблемі й знайти відповідь на цей важливий для всіх питання: що є природа: храм або раба людини? Головний герой даного оповідання в оповіданнях Игнатьич – рибалка

Все своє життя він ловив рибу й уміє робити це як не можна краще. Жодна риба в жоднім місці ріки, навіть у сам вилученому й ненаселеному, не зможе піти з його мереж. Він скорив ріку. Тут він цар, цар природи. І веде він себе як цар: він акуратний, всі свої справи доводить до кінця

Але як же він розпоряджається багатством, довіреним йому? Игнатьич ловить рибу. Але для чого вона йому в таких більших кількостях? Його сім’я досить забезпечена, щоб прожити й прокормитися й без цієї “наживи”. Пійману рибу він не продає

А щоб займатися ловом, йому доводиться ховатися від рибнагляду, адже це заняття вважається браконьєрством. Що ж рухає їм? І тут ми бачимо нашого царя природи з іншої сторони. Всіма його вчинками керує жадібність. Крім нього, у селищі багато гарних рибалок, і між ними йде неоголошене змагання. Якщо твої мережі принесуть більше риби, то ти кращий

И через це егоїстичне бажання люди винищують рибу, а виходить, поступово гублять природу, розтрачують єдине коштовне, що є на землі. Але навіщо природі такий цар, що не цінує те багатство, яким володіє? Невже вона скориться й не скине його? Тоді з’являється цар-риба, цариця рік, послана для боротьби із царем природи

Кожний рибалка мріє піймати цар-рибу, адже вона – це знак понад. Повір’я говорить: якщо піймаєш цар-рибу, відпусти її й нікому не розповідай про неї. Ця риба символізує особливість людини, що поймали її, його перевага над іншими. Що ж відбувається з Игнатьичем при зустрічі із цією посланницею природи? У ньому протиборствують два почуття: з одного боку, прагнення витягтися цар-рибу, щоб потім все селище довідалося про його майстерність, з іншого боку, марновірний страх і бажання відпустити рибу, щоб позбутися від цього непосильного для нього вантажу. Але все-таки перше почуття перемагає: жадібність бере гору над совістю

Игнатьич приймає рішення будь-що-будь витягтися цю рибу й прослыть кращим рибалкою у всій окрузі. Він смутно розуміє, що одному йому не впоратися, але він придушує в собі думки про те, що можна було б покликати на допомогу брата, адже тоді прийде розділити з ним і видобуток, і славу. І жадібність губить його. Игнатьич виявляється у воді один на один з “рибиною” Поранені, цар природи й цариця рік зустрічаються в рівному бої зі стихією

Тепер цар природи вже не керує ситуацією, природа скоряє його, і Алл С о ч. Р У поступово він упокорюється. Удвох з рибою, пригорнувшись друг до друга й заспокоюючись від цього дотику, вони чекають своєї смерті. І Игнатьич просить: “Господи, відпусти цю рибу!” Сам він цього зробити вже не в силах. Їхньої долі тепер у руках у природи

Так, виходить, не людин створять природу, а природа панує над людиною. Але природа не так нещадна, вона дає шанс людині виправитися, вона чекає покаяння. Игнатьич – розумна людина, вона розуміє свою провину й щиро кається у вчиненому, але не тільки в цьому: він згадує всі свої минулі вчинки, аналізує прожите життя. Ця подія змушує його згадати всі давні гріхи й провини й подумати про те, як він буде жити далі, якщо виживе тут. Може здатися, що Астафьев своїми міркуваннями тільки ще більше заплутав читача, а не вибудував його думки, але все-таки він дає відповідь на непросте питання: природа – це храм, де людина не може господарювати за своїм розсудом, але все-таки він повинен допомогти цьому храму збагатитися, адже людина – частина природи, і він покликаний оберігати цей єдиний будинок для всього живого

[Астафьев піднімає й іншу, не менш важливу, проблему: проблему відносин у сім’ї. Завжди головним у сім’ї був чоловік. Але яке ж місце займає жінка? Сім’я – це єдине ціле. Якщо чоловік – голова сім’ї, то дружина, охоронниця домівки, повинна бути її серцем. Але якось дивно ставиться голова до свого серця: без любові й розуміння, лише сугрозой.

Жінки в сім’ях живуть у постійному страху. Вони намагаються у всім догодити своїм чоловікам і бояться, що могли щось зробити не так. Вітається тільки покірність дружини, сліпе поклоніння й підпорядкування чоловікові. Страх внушается жінкам з дитинства, тому побороти його нелегко, тільки яка-небудь надзвичайна подія може допомогти їм вэтом.

Так, тільки смерть дочки змусила дружину Командора перебороти почуття страху перед чоловіком і відкрито виступити проти нього. А які ж відносини між братами? І тут царює жадібність. Игнатьич і Командор ворогують: Командор знає, що Игнатьич – кращий рибалка, і заздрить йому, а Игнатьич не любить брата, тому що Командор не такий, як він. Виходить, головне почуття, що переважає у всіх відносинах між людьми в селищі, – це жадібність

Добуток ” Цар-Риба” написане як оповідання в оповіданнях. Книга складається з безлічі новел, нарисів, оповідань. Одні оповідання написані в художньому стилі, інші в публіцистичному. Ця розмаїтість дозволяє набагато точніше оцінити ситуацію й події, що розвертаються, подивитися на проблеми з різних сторін і знайти єдино правильне їх рішення

Також воно дозволяє охопити велику кількість проблем. Різні стилі роблять події, що відбуваються в оповіданні, більше реалістичними. ] – для рецензії Ця книга дала мені багато гарних уроків і рад

Тепер, перш ніж щось зробити, я замислююся, а чи не нашкодить це кому-небудь, чи не заподіє шкоди природі. Я почав аналізувати свої вчинки. І якщо я знаходжу, що зробив коли-небудь помилку або яку-небудь провину, то я намагаюся це виправити

У цьому добутку Астафьев як би запитує тебе: а чи правильно ти використовуєш те, що тобі дане, чи не розтрачуєш ти впустую дане нам багатство – природу? Істина, написана тут, осветляет пам’ять і думки й змушує подивитися на мир іншими очами.[ Оповідання В. П. Астафьева як лемент, як розпачливий заклик, звернений до кожному, – одуматися, усвідомити свою відповідальність за все, що так гранично загострилося й згустилося у світі. Землю треба рятувати: погроза ядерної або екологічної катастрофи ставить сьогодні людство в тої фатальної риси, за якої немає буття

” чиВрятуємося? Чи протриває життя в наших нащадках?” – от питання, що звучать у добутках сучасних письменників. І набатним дзвоном наша Література волає до людей, до кожного: порятунок миру й людських цінностей – через совість, каяття, жертву, сміливість кожного бути в поле воїном.] – для теми людин і природа


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Аналіз добутку Астафьева ” Цар-Риба” Другий новелістичний цикл Астафьева ” Цар-Риба” побачив світло в 1976 році. Тут, на відміну від “Останнього уклону”, письменник звертається до іншої першооснови людського існування – до зв’язку “Людин і Природа”. Причому цей зв’язок цікавить автора в морально-філософському аспекті: у тім, що ще Єсенін називав “вузловою зав’яззю людини з миром природи”,...
  2. ЛЮДИНА Й ПРИРОДА (По творчості В. Астафьева й В. Распутіна) В 70-е й 80-е роки нашого сторіччя ліра поетів і прозаїків могутньо звучала в захист навколишньої природи. Письменники виходили до мікрофона, писали статті в газети, відклавши работунад художніми творами. Вони відстоювали наші озера й ріки, ліси й поля. Це була реакція на різку урбанізацію нашого життя. Села розорялися міста росли...
  3. Твір по роману Астафьєва “Цар-риба” Кожний письменник у будь-якому своєму добутку торкається теми природи. Це може бути простий опис місця подій, що розвертаються, даного добутку або вираження почуттів героя, але завжди автор показує й свою позицію, своє відношення до природи. Звичайно тут бувають дві точки зору: деякі вважають, що людина – творець і він повинен...
  4. РЕЦЕНЗІЯ НА РОМАН В. П. АСТАФЬЕВА “СУМНИЙ ДЕТЕКТИВ” РЕЦЕНЗІЯ НА РОМАН В. П. АСТАФЬЕВА “СУМНИЙ ДЕТЕКТИВ” (1 варіант) Основним завданням літератури завжди було завдання відносини й розробки найбільш актуальних проблем: в XIX столітті була проблема пошуку ідеалу борця за волю, на рубежі XIX-XX століть проблема революції. У наш час найбільш актуальної є тема моральності. Відбиваючи проблеми й протиріччя...
  5. Збірник новел Віктора Петровича Астафьєва ” Цар-Риба” Це оповідання про простори великої сибірської ріки, безкрайній тайзі, блакиті й широчіні піднебесся, “нескінченності світобудови й міцності життя”, що “грає” у малій краплі й квітці, що зухвало вийшов назустріч холодним вітрам і чекає сонця Оповідання про такі чудеса природи не може не захопити всякого, кому не далека краса рідного краю,...
  6. Рецензія на добуток е. С. Радзинского “Загадки історії” Загадки історії, які намагається вирішити письменник, напевно, уже не можуть бути вирішені зовсім однозначно. Навіть той самий документ можна трактувати з різних позицій і робити різні висновки. Але дуже цікаво стежити за логікою міркувань. Цікаво спостерігати, як персонажі Радзинского, про кожне з яких є кілька рядків в енциклопедичному словнику, оживають...
  7. Рецензія на добуток сучасної російської літератури. ( По романі А. Рибакова “Діти Арбата”) Що бурмотали вони, умираючи У страшному підвалі? Всі ті ж слова, Що й нещасні діти Арбата. Час всеядно. Доля винувата, Немає за що – а віддається сповна. С. Куняев Я хочу дати рецензію на книгу Анатолія Рибакова “Діти Арбата”, що є моїм улюбленим добутком сучасної російської літератури. Вона писалася в...
  8. Твір по добутку В. П. Астафьєва “Цар-Риба” У першій половині сімдесятих років XX століття в Радянському Союзі вперше були підняті проблеми екології. У ці ж роки Віктор Астафьев написав оповідання в оповіданнях ” Цар-Риба”. Головні герої ” Цар-Риби” – це Природа й Людина. Критики назвали добуток соціально-філософським. Думки й почуття автора мають загальнолюдське значення. Назва оповіданню дала...
  9. Твір по по добутку В. П. Астаф’єва “Цар-риба” У першій половині сімдесятих років XX століття в Радянському Союзі вперше були підняті проблеми екології. У ці ж роки Віктор Астаф’єв написав оповідання в оповіданнях “Цар-риба”. Головні герої “Царя-риби” – це Природа й Людина. Критики назвали добуток соціально-філософським. Думки й почуття автора мають загальнолюдське значення. Назва оповіданню дала глава “Цар-риба”,...
  10. Переказ Кінь із рожевою гривою Астафьева В. П План переказу 1. Пряник “конем” – мрія всіх сільських малят. 2. Життя сім’ї дядька Левонтия й тітки Васени. 3. Діти йдуть збирати суницю. 4. Бійка братів Левонтьевих. 5. Хлопчик і дітлахи Левонтьеви з’їдають суницю. 6. Гри на Малій річці 7. Обман. Крадіжка калачів. 8. Ватага хлопців іде ловити рибу. 9....
  11. Старий і Море – Велика риба (переказ стисло) Хлопець пішов. Вечеряли вони, не засвітивши лампи на столі, і старий так само потемки скинув штани й ліг спати. Штани він згорнув і, вклавши-всередину газету, підмостив під голову замість подушки. Тоді закутався в ковдру й заснув на інших старих газетах, якими були накриті пружини ліжка. Заснув він скоро, й уві...
  12. Скорочено Кінь із рожевою гривою Астафьева В. П Події відбуваються в селі на березі Єнісею. Бабуся пообіцяла онукові, що якщо він набере в лісі туесок суниці, то вона продасть неї в місті й купить йому пряник – білого коня з рожевими гривою й хвостом. “Пряник можна сунути під сорочку, бігати й чути, як кінь лягает копитами в голий...
  13. Жанрова своєрідність повести Пастух і пастушка Астафьева В. П Сам автор визначив жанрову своєрідність повести “Пастух і пастушка” (1971) у підзаголовку – сучасна пастораль. Таке визначення стосовно сучасної повісті звучить зненацька й дивно, тому обертає на себе увага. Пастораль – це літературний твір, що зображує життя пастушків і пастушок (лат. pastoralіs – пастушачий): сільські жителі, прості, серцеві, морально чисті,...
  14. Скорочено Васюткино озеро Астафьева В. П “Це озеро не відшукаєш на карті. Невелике воно. Невелике, зате пам’ятне для Васютки. Ще б! Чи мала честь для тринадцятилітнього хлопчиська – озеро, назване його ім’ям! Пускай воно й не велико, не те що, скажемо, Байкал, але Васютка сам знайшов його й людям показав. Так-Так, не дивуйтеся й не думайте,...
  15. Скорочено Сумний детектив Астафьева В. П Леонід Сошнин приніс свій рукопис у маленьке провінційне видавництво. “Місцеве культурне світило Сироквасова Октябрина Перфильевна”, редактор і критик, не до діла щеголяющая ерудицією й безперервно куряща – неприємний тип показної інтелектуалки. П’ять років стояв рукопис у черзі на видання. Здається, дали добро. Однак Сироквасова вважає себе незаперечним авторитетом і уїдливо...
  16. Переказ оповідання Васюткино озеро Астафьева В. П План переказу 1. Озеро, пам’ятне Васютке. 2. Життя рибалок чекаючи путини (часу, коли особливо вдалий лов риби). 3. Васютка в лісі. 4. Хлопчик заблудився. 5. Перший вечір у тайзі. 6. Васютка виявив невідоме озеро. 7. Хлопчик вийшов до Єнісею. 8. Васютка знайдений. 9. Озеро, нанесене на карту. Переказ Це оповідання...
  17. Рецензія на книгу “Легенди й казки індіанців Латинської Америки” Більше Двох десятків казок індіанців Південної й Центральної Америки, відібраних спеціально для дитячого читання, поміщено в книзі “Син Ранкової Зірки” (видавництво “Дитяча Література “, 2001), що включає казки індіанців Нового Світла. Ці казки дуже різноманітні. Вони оповідають про багату й таємничу природу Латинської Америки, розповідають про те, як виникли вулкани,...
  18. Скорочено Фотографія, на якій мене немає Астафьева В. П “Глухий зимою, у часи тиху, сонні нашу школу розбурхало нечувано важливу подію”. З міста на підведенні приїхав фотограф! Він приїхав фотографувати учнів! Де помістити його на нічліг? У сім’ї вчителя – маленька дитина, що хвора й увесь час кричить. У другій половині будинку, де живе вчитель, розміщалася контора. Там увесь...
  19. Ваш ровесник у сучасній літературі (На прикладі оповідання В. П. Астафьева “Людочка”) 1. Характер Люд окуляри й етапи становлення її особистості. 2. Аморальне й відчайдушне суспільство молоді селища Вепеверзе. 3. Що ж штовхнуло Людочку на страшний безповоротний крок? “…Їй здавалося, що пам’ять її, чи душу тривають там, в ошатному заріччі, і чують її там, так відгукнутися комусь”. В. П. Астафьев Головна героїня...
  20. Аналіз добутку молодіжної прози. Повість В. П. Астафьева “Зорепад” 1. Особливості конфлікту, стилю, художніх засобів у добутках молодіжної прози. 2. Автор і герой. 3. Повість В. П. Астафьева “Зорепад”. У середині 20-го століття в радянській літературі усе помітніше набирає силу прагнення до правдивого відтворення життя, письменники приділяють усе більше уваги проблемам гуманізму, моральності. Але це зовсім не означає, що...
РЕЦЕНЗІЯ НА ДОБУТОК В. П. АСТАФЬЕВА ” ЦАР-РИБА”
«
»