Реалізм у творах Шекспіра
Вивчаючи творчість У. Шекспіра, представляється необхідним особлива увага звернути на реалізм художника. В. Г. Бєлінський, що вважав найголовнішою властивістю творчості прославленого поета “найвищу істину”, відзначав: “Володіючи даром творчості найвищою мірою й обдарований мирообьемлющим розумом, він у той же час має ту об’єктивність генія, що зробила його драматургом по перевазі і яка складається в здатності розуміти предмети так, як вони є, окремо від своєї особистості, переселятися в них і жити їхнім життям” . Дійсно, звертаючись
Якій би епосі не належали події, що становлять сюжет добутку гуманіста Шекспіра, у центрі уваги драматурга завжди людина, його страсті, його
Замшілий мармур царствених могил Исченет раніше цих вагомих слів, У
Майже чотири століття відокремлюють нас від того часу, коли були написані сонети Шекспіра, а ми читаємо їх з тим же серцевим трепетом, що викликали вони в сучасників. І перед нами ясно встає образ ліричного героя: людина великого серця, якому доступна вірність, самопожертва, пристрасність, безкорисливість, людина з філософським складом розуму, матеріалістичним світоглядом, щедро наділений багатьма дарунками, головний з яких – дарунок бути другом, доступний натурам шляхетним і чуйним
Дійсно, звертаючись до художнього відтворення подій давно відшумілих часів, Шекспір умів помітити й виразити в них саме істотне, зберегти, так сказати, “дух подій” і, саме головне, умів додати героям своїх створінь ту натхненність, що змушує нас сприймати і їх, і події, як близькі собі, співпереживати разом з героями й, осягаючи щиросердечні рухи персонажів, дізнаватися в них руху своєї душі й своєї риси
Якій би епосі не належали події, становлю щие сюжет добутку гуманіста Шекспіра, у центрі уваги драматурга завжди людина, його страсті, його духовне життя, його любов, страждання, боротьба, самопізнання. На особистості людини, зображуваного Шекспіром, исегда вловлюється відблиск епохи гуманізму, та життєва активність і незалежність, що була характерної для людей його часу. Драматичні конфлікти, пережиті його героями,- приклади вищого драматизму. “Го, що в епоху буржуазного здрібнювання особистості буде здаватися гіперболізацією страстей і характерів, під пером Шекспіра виглядало реально й природно. Герої Шекспіра – це яскраві людські індивідуальності, що живуть напруженою, але не роздвоєним життям. Вони направляють свої сили й волю на досягнення певної мети. Позитивні герої – носії світлих гуманістичних ідеалів і прекрасних людських якостей, але вони приходять у зіткнення з далекої ним (феодальною або буржуазної) ідеологією, і це породжує гострі психологічні конфлікти. Мотивуючи вчинки й думки своїх героїв, драматург намагався зробити їхній зрозумілими глядачеві, як говориться, “докопатися до людського в людині”. Шекспір ніколи не показує людину жалюгідним, незначним: у будь-яких життєвих ситуаціях, навіть у падінні, герої Шекспіра зберігають достоїнство. У цьому – теж прояв ренесансного реалізму Шекспіра
Людинознавство Шекспіра приводить нас до человекопонанию, а через нього й до пізнання самих себе
Як відзначають літературознавці, не було такого почуття, такої долі, таких потрясінь, яких не пережив би драматург, створюючи свої п’єси, наповнені подихом сучасності й безсмертних думок
В основі кожної його п’єси лежить якесь дуже значна подія, і воно розкривається від початку до кінця, оголюючи життя в постійному русі, а характери героїв – у розвитку, зміні, самопізнанні, що, як правило, сполучено зі стражданнями, але разом з тим воно є процесом їхнього духовного розвитку й росту. Мужніючи, міняються Ромео й Джульетта, переживає складну еволюцію Гамлет, і навіть восьмидесятилітній Лір на очах глядача перероджується з деспота вчеловека.
Одним з важливих реалістичних властивостей творчості драматурга є взаємозумовленість і взаємозв’язок у розвитку подій, явищ і доль героїв. Усе, що відбувається в його драмах, має свої причини й наслідки: так, гуманістичні ідеали
Питання:
Що з’явилося історичними передумовами Ренесансу? У чому складається суть терміна “епоха Відродження”?
Чим характеризується гуманізм епохи Відродження і які причини кризи світогляду гуманістів цього часу?
Зіставте монолог Гамлета “Бути або не бути?” с 66 сонетом. У чому їхнє ідейне споріднення?
Які риси Гамлета надають право називати його гуманістом?
Чим розрізняються між собою Гамлет і Лаерт?
Яке Ваше відношення до Офелии й королеви Гертруді?
Чому образи Гамлета, Короля Ліра, Отелло, Яго відносять до “вічних образів” світової літератури?
(2 votes, average: 3.50 out of 5)