Радищев і масони
Протягом декількох десятиліть дослідники прагнули не тільки рішуче відмежувати Радищева від такого “реакційного* явища, як російське масонство, але й говорили про “боротьбу” письменника-революціонера з масонами. Так, один з авторитетних літературознавців, що багато зробив для вивчення біографії й Творчості Радищева, в 1958 році писав: “Ідейний зміст “Подорожі”, як і всього творчості Радищева визначалося (і не могло не визначатися!) завданнями боротьби з масонством, що до кінця 80- х років поширилося так широко, що загрожувало
Тим часом найвизначнішими діячами російського масонства 1780-х років були, як відомо, Н. И. Новиков і А. М. Кутузов. З першим з них Радищева зв’язували давні літературні контакти. Досить згадати знамениту полеміку в нашій науці із приводу атрибуції “Уривка подорожі в*** И*** Т***”, опублікованого в 1772 році в “Живописці” Новикова й що приписувалося й Новикову, і Радищеву. Найбільш переконливої нам представляється аргументація на користь авторства Радищева, що при цьому не виключає участі Новикова в редагуванні тексту при публікації. Самий
Відносини Радищева з іншим учасником масонського кружка, А. М. Кутузовим, неодноразово були предметом обговорення в науковій літературі. Увага дослідників не могла не залучити особистість людини, якому були присвячені два найважливіших Твори Радищева – “Житіє Федора Васильовича Ушакова” і “Подорож з Петербурга в Москву”. Однокласник по Лейпцігському університеті й найближчому другу письменника протягом багатьох років, Кутузов був одним із засновників і учасником масонського Дружнього вченого суспільства й Типографической компанії, а під час процесу в справі Новикова був названий одним з його “злих (тобто – небезпечних Н. К.) товаришів”.