Пташиний зоопарк в харчевні. Твір-роздум на морально-етичну тему

Неподалік від нашого будинку відкрилася харчевня з апетитним назвою “Шашлик”. Це двоповерхова будівля з червоної цегли, який побудований відразу полсле Великої Вітчизняної війни (як розповіла моя сусідка, старенька бабуся), вражає добротністю. Від будівлі віє якимось старовинним затишком. Це було житлове приміщення. Кожна квартира на другому поверсі мала балкон. Ці балкончики підприємці, які стали власниками будинку, реставрували. Після оновлення балкони виглядають справжньою прикрасою. Нові господарі не стали міняти старовинні дерев’яні

віконні рами на сучасні, а от покрівлю зробили яскраво-зеленою.

Залишився і старенький тополя поруч. Його розлога крона сонячного дня тінню немов обіймає дах, стіни і невисока різьблене ганок.

Господарі харчевні виявилися людьми романтичними. Поруч з корчмою усталовілі дерев’яний фрегат. Напевно, він коли-то справді борознив річкові простору, а зараз відпочиває на суші, даруючи радість відвідувачам і перехожим. Майданчик поряд з будинком, які захистили сіткою. Це вольєр, де утримуються дивні птахи, цесарки. Господарем вольєра відчуває себе величезний свійський півень. Він від часу він

вітає перехожих переможним “Кукуріки”, при цьому він так змащує крилами, який здається, ніяка сітка не втримає півня в ув’язненні. Від його величезних крил віє міццю і силою. Голова цього богатиря відливає сталевим кольором, пурпуровий гребінь привертає погляд. Спина і хвіст нагадують палітру художників: адже стільки в оперенні намішані фарби! Він гордо походжає вольєром на високих пазуристих ногах зі шпорами. Одного разу на сітку вольєра сіла сорока і, здавалося, хотіла про щось поговорити з цесарки. Сороче тріскотня не сподобалася півню. Він змахнув і сорока перелетіла на сусідній тополя.

Я люблю стояти біля цього вольєра. Приношу птахам насіння, шматочки хліба. І Цесарки жадібно кидаються на ласощі, хоча їжі їм не бракує. Півень скошує ліловий очей на мене, але на мій ласощів не зачіпає. Все було б нічого, але назва харчевні – “Шашлик” за два кроки від цього пташиного царства виглядає якось вже дуже безглуздо.

Я, звичайно, розумію, що ці птахи в харчевні не просто для краси. Сама назва установи красномовно говорить про те, що чекає на птахів. І справді, одного разу у я не побачив півня, не почув переможного “Кукуріки”. Мені стало сумно. Думаю я, було б правильно поміняти господарям харчевні вивіску. Хіба можна на живих птахів говорити “Шашлик”? А якщо господарі харчевні дорожать назвою, і яскраво оформленої вивіскою, чи не доцільніше було б перенести вольєр на задній двір, щоб зайвий раз не нагадувати про долю птахів. Я думаю, підприємці не розоряться, якщо це буде просто пташиний зоопарк, а для вишуканих страв закуплять все, що потрібно, десь в іншому місці.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Пташиний зоопарк в харчевні. Твір-роздум на морально-етичну тему