Психологічна драма у творчості В. С. Рожевий
Одна з характерних рис сучасної драматургії – звертання до жанру побутової психологічної драми, орієнтованої на зображення повсякденності, аналіз формування людської особистості в повсякденному житті. Це, зокрема, демонструють п’єси Рожева, у яких автор ставить перед собою завдання показати моральні, моральні підвалини, які складаються в людині поволі, а потім раптово й різко проявляються в реальному житті. Рожевий часто залишає за межами п’єс процеси внутрішнього духовного формування героїв, акцентує увагу на виявленні підсумкових
Ляет, що весіллю не бувати й що вона назавжди розстається з нареченим, хоча нескінченно його любить. І в цієї героїні є своя логіка: Нюра переконується по ходу дії, що людина,
Але боротьба розвертається не в рамках традиційного любовного трикутника. Рожевий вся увага зосереджує на протиборстві в душі героїні, тому що, в остаточному підсумку, саме їй прийде зробити вибір. Він показує щиросердечні переживання Нюры, що з болісними зусиллями осягає поступово правду людських відносин. Це і є основним джерелом драматизму, що рухає п’єсу. Добровільна відмова героїні від своєї любові в остаточному підсумку розцінюється Рожевим як перемога щирої духовності Психологізм у створенні людських характерів виявляє й п’єса “Традиційний збір”, у якій з доль окремих людей вимальовується картина загальної долі покоління. Герої п’єси – випускники, ті, що зібралися на свій традиційний вечір. По-різному зложилася їхня доля. Носіями високих моральних якостей, етичних принципів у п’єсі є Сергій Вусів і Ліда Белова Перший берет на себе роль арбітра в рішенні складних життєвих питань. Він за справжню людяність, за повноцінний розвиток особистості, він заставля
Ет інших задуматися про своє призначення в житті. Сергій проти ототожнення людини зі справою, а тим більше з посадою. Через свого героя автор проводить думку про необхідність бути людиною незалежно від професії.
Ліда – скромна робітниця ощадкаси, але її непримітний побут виявляється своєрідним гарантом збереження в людині внутрішньої порядності, станом щиросердечної шляхетності.
Із цими образами контрастують персонажі, що втілюють суспільний початок у житті людей. У Рожева вони наділені негативними рисами. Так, професор хімії Ілля Тарганів – озлоблений, душевно черства людина, кар’єрист. Процвітаючий завідувач овочевою базою Пашка Козин – самовдоволений і цинічний ділок, заздрісник Честолюбна й розважлива Агнія Шабина розтратила свій талант на вихваляння бездарності. Можна сказати, що в прагненні показати особливості розвитку людської особистості Рожевий проявляє себе як камерний драматург, що тяжіє до сімейно-побутової, психологічної п’єси, у якій відсутнє панорамне зображення подій, зате в наявності рух у глибини людської душі, уміння розкривати поезію повсякденності.
Важливо також, що Рожево не робить у п’єсах однозначних висновків, не прагне підвести під одну рису всі життєві проблеми. Так, наприклад, в “Традиційному зборі” фінал п’єси залишається відкритим. Він символізує безплідність спроб дати готові рецепти для зцілення моральних пороків
(1 votes, average: 5.00 out of 5)