Протистояння Г. Геслера й В. Телля як усвідомлення вічного конфлікту вільної особистості й тиранічної влади
Драма “Вільгельм Телль” була написана 1804 року. Шиллер невипадково звернувся до образу легендарного героя-визволителя. Прославляючи давню визвольну боротьбу швейцарців проти могутніх чужоземців, що загрожували поглинути їхню країну, письменник вустами героїв своєї драми закликав сучасну йому Германію скинути чужоземне наполеонівське ярмо й об’єднати німецький народ. Розглянемо основний конфлікт твору.
Геслер є ландхофтом, представником австрійського імператора в Швейцарії. Він наділений владою творити суворий, але справедливий
Антиподом Геслеру виступає у творі Вільгельм Телль. Це вільна духом, незалежна, добра, шанована багатьма швейцарцями людина, до того ж кращий стрілок. Телль – прихильник миру, за його філософією змія не вжалить, якщо її навмисне не чіпати. Та всі впевнені: якщо його покличе Швейцарія, Телль не зрадить
Одного разу Геслер у горах сам на сам зустрівся з Теллєм і, знаючи про його силу та волелюбний характер, злякався можливих наслідків цієї зустрічі. Відтоді хофт не може забути того, що Телль став свідком його ганьби. І коли випадає можливість помститися, примушує Вільгельма під страхом смерті стріляти в яблуко на голові власного сина. Телль робить це не зі страху (він радше би віддав своє життя задля сина), а тому, що розуміє: виходу немає; якщо він відмовиться, Геслер все одно вб’є Вальтера. Саме цей випадок остаточно переконує Телля, що більше не можна терпіти знущання тирана: немає пощади тому, хто так свавільно попирає природні права людини. Геслер гине від стріли Телля, а свободолюбові швейцарці захоплюють замки й руйнують “Гніт Урі”, назавжди очищуючи свою землю від рабства.
Через протистояння Телля й Геслера в творі втілений непримиренний конфлікт вільнолюбства і тиранії, природних прав і несправедливих суспільних законів, вільної особистості й тиранічної влади.