Продовження Казки братів Грімм “Пані Метелиця”
Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі Казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову рідного народу. Брати Грімм почали створювати “Словник німецької мови” і своєю працею підтримували національний дух та рідну німецьку культуру.
Через деякий час багато чого змінило ся в житті героїв казки “Пані Метелиця”. Отже, стара пані нагородила пасерби – к цю за працелюбність і чесність золотом. Дівчина була доброю, милосердною. Адже вона безкорисно допомогла і печі, і яблуньці. А тепер, коли дівчина стала багатою, вирішила допомогти бідним людям. У народі говорять, що найбільше багатство людини не золото, а здоров’я. От і вирішила пасербиця допомогти людям, зробити їх щасливішими. Вона відкрила лікарні для бідних людей.
Не забула дівчина і про своїх знайомих
Гуляє, дзвенить весілля, а знайомий півень зі своєї цямрини співає: Кукуріку, кукуріку! Молодим щастя до віку!
А мачуха зі своєю донькою-смолянкою аж зубами скреготіли від заздрощів. І чим більше заздрили, тим більше чорніли, чорніли… Аж поки не перетворилися на дві вуглини.