“Проблеми, підняті в поезіях Василя Голобородька”
і
Не дуже часто серед моїх однолітків жваво обговорюються літературні твори, але бувають і винятки. Одним з таких виняткових поетів, які викликають інтерес не тільки у дорослих, а й у школярів, є відомий український поет Василь Голобородько. Якщо б мені довелося охарактеризувати його творчість одним словом, перше, що прийшло б мені на думку – це слово “дивно”. І це цілком зрозуміло, адже тексти в поезіях Голобородька, досить дивні, незвичні і неочікувані. Та не тільки тексти, усе в творах цього поета є таким самим дивним і неочікуваним.
На перший погляд звичайні і нецікаві теми Василь Голобородько реалізує у своїй творчості досить незвичайно, що перетворює їх у предмети
Приблизно таке ж враження на мене справляє і поезія “Ми йдемо”, в якій Василь Голобородько звертається ще до однієї з традиційних тем української поезії і літератури. Читаючи цей вірш, ненароком згадуєш “Каменярів” І. Франка. Такий же самий вічний рух, такий же самий неспокій. Але Поезія В. Голобородька “Ми йдемо” – більш оригінальна, ніж твір І. Франка. У його вірші відчувається постійний рух, добре відчувається динаміка слова, рух героїв, рух думки, рух рядків і окремих слів, і все це загадково та гармонійно поєднується у незвичайно експресивний твір. Не менш характерна творчість В. Голобородька тим, що автор створює не тільки власний ритм, а й вигадує власні слова, які втілюють в собі глибокі почуття та мають дуже виразні значення. Наприклад, мені дуже сподобався вираз “тихомрійні села”, який дуже добре передає атмосферу життя селян десь далеко від великих міст та сучасної цивілізації. З точку зору правопису такого виразу і навіть такого слова не існує, а ось з точки зору реально життя і тих, хто знає, що таке справжнє українське село, таке слово має право на існування. Дуже влучний епітет, бо як інакше назвати наші тихі, мальовничі села?!
Я переконаний, що для того, щоб будь-яка творчість привертала увагу, треба, щоб вона була неповторною і оригінальною, відображала специфічне авторське бачення оточуючого світу і в той же час доступною для розуміння звичайного читача. Яскравим прикладом такої творчості може служити поезія Василя Голобородька і я дуже шкодую, що не познайомився з його творами раніше. Тепер я з впевненістю можу сказати, що він став одним з улюблених моїх поетів.
“Кожен народ відображає дійсність через мову і культуру, тому дійсність, що відображена в українській мові, є унікальною” – писав В. Голобородько. Саме так у поезії “Ми йдемо” автор показав українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею:
(1 votes, average: 5.00 out of 5)