Проблема волі вибору в романі “Життя й доля”

Дилогія В. Гроссмана “Життя й доля” прийшла до нас із уже далекого післявоєнного років і, як дійсно талановитий добуток, залишається актуальної на сьогоднішній день і цікавої сучасному читачеві. Назва книги глибоко символічно. Наше життя визначає нашу долю: “людина вільна йти по життю, тому що він хоче, але він вільний і не хотіти”. Як же тоді усвідомлює людина своє життя? Як він розуміє й втілює в життя принципи “добра” і “волі”? Чи сумісні ці поняття в умовах реальної дійсності?

Наскільки вільний у виборі людин? Ці питання,

поставлені в романі, виростають у глобальну проблему. У книзі багато діючих осіб, але ми зупинимося на житті й долях трьох героїв роману..

Ці герої – Крымов, Штрум і Гетьманів. Крымов – старий більшовик, комісар, вірою й правдою служивший революції. Для нього “добро” – це те, що корисно для держави

Волю свою він розуміє як виконання обов’язку. Після відвідування будинку шість дріб один, Крымов пише доповідну записку, фактично донос на Грекова, командира невеликої групи солдат-сталинградцев, оточених з усіх боків, багато днів атаки, що відбиває, ворога. В умовах смертельної небезпеки й солдати,

і командир почувають себе більше вільними, чим раніше, до війни

Вони не бояться говорити правду, не приховують своїх думок, відчувають свою рівність один з одним. Міркування Грекова про необхідність волі людини від держави здаються Крымову крамольними, шкідливими. У нього навіть виникає підозра, що його ранила не випадкова куля, а куля Грекова

Комісар бачить у цій сильній, незалежній людині ворога ідеї, ворога суспільства, ворога держави й тому вважає його своїм особистим ворогом. Прозріння наступає після арешту Крымова. Його міркування у в’язниці говорять про глибоку трагедію очищення: “З живого тіла революції здиралася шкіра, у нього хотіло виряджатися новий час, а криваве живе м’ясо, внутрішності пролетарської революції йшли на смітник, новий час не мало потребу в них. Потрібна була шкіра революції…” Осмислюючи своє життя й шлях, пройдений країною, він подумки вертається до будинку шість дріб один і тепер не знаходить у Грекові ворога – його мучать каяття совісті за той донос. Життя й доля Штрума – талановитого фізика, що зробив відкриття, здатне помножити міць держави, – але при цьому ледве що не попали в сталінські табори, цікаві тим, що йому теж надається можливість вибору

Страх бути знищеним змушує його підписати верноподданническое лист, що може зіграти фатальну роль у долях інших людей. Він сам судить себе: не до подвигу потрібно прагнути, – міркує він, – не ділити життя в ім’я ідеї на ” біле-чорне”, а сумніватися, страждати, переживати по-своєму все що відбувається, тобто бути людиною, жити по совісті своєї. У тоталітарній державі людин, що хоче жити па совісті, приречений. Його доля трагична.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Проблема волі вибору в романі “Життя й доля”

Categories: Нові твори

Links