Проблема стосунків батьків і дітей (на прикладі оповідання Дж. Олдріджа “Останній дюйм”)
Часто думаю, чому батьки не завжди розуміють дітей? Чому не чують, що кажуть їм діти? Можливо, вони думають, що діти – не зовсім люди, то можна з ними просто не рахуватися… Дешо з цих стосунків можна зрозуміти, прочитавши оповідання англійського письменника Джеймса Олдріджа “Останній дюйм”.
Герої оповідання – льотчик Бен і його син Деві. Батько узяв сина із собою на далекий безлюдний берег знімати кіно про акул. Поступово ми дізнаємося про те, що батьки Деві не живуть разом, шо батько не знає, як виховувати дитину, не розуміє,
Хлопчик Деві – тихий, вразливий. Жодного разу батько не
Виходить майже так, як уявляв собі Деві. Бен, поранений акулою-кішкою, не може вести літак. Наразивши на небезпеку себе, він не подумав про сина, який може залишитися сам-один на березі, якщо Бен від поранень помре. Як людина, яка завжди думала тільки про себе, Бен не може розраховувати на сина, адже він міг просто перелякатися, кинути батька напризволяще
Та незважаючи на страх, бо Деві переляканий батьковими ранами, хлопчик, який ніколи не керував літаком самостійно, виявляє все-таки більшу відповідальність, ніж батько. Він слухняно виконує усі накази, що дає йому батько, а коли Бен непритомніє, робить усе саме так, як навчав його батько. Батько й син разом долають небезпеку. У складній ситуації вони навчаються інших стосунків, котрі засновані на бажанні зрозуміти і допомогти, а не на байдужості і страху.
Так у хвилину гострої небезпеки вони підтримують один одного. Мабуть, це і є головним у взаєминах людей, рідних по крові. Яким би не було життя, якими б не були суперечності – головною в житті є підтримка рідних, розуміння того, що на них можна покластися. Це й хотів нам сказати в своєму творі Дж. Олдрідж. Тож і читач також має дійти висновку: треба оберігати свої стосунки з рідними, робити все, щоб було добре тим, хто живе поруч із тобою. Бо це важливо.