Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”)

Людина від природи наділена розумом і здатна поліпшувати умови свого життя. В наші часи особливо став помітним науковий та технічний прогрес. Та чи завжди відкриття, які роблять вчені, використовуються на благо людства? Інколи, на жаль, втілення геніальних ідей завершується трагічно. Тому й виникає проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень. Вчені повинні намагатися наперед прораховувати, до чого може призвести їх відкриття.
Саме до цієї проблеми звертається німецький письменник Бертольд Брехт у своїй

п’єсі “Життя Галілея”. Жанрово це філософська драма, головна ідея якої полягає в утвердженні відповідальності людини за події у світі. І хоча автор бере за основу сюжету окрему історію вченого Галілея, насправді зміст п’єси набагато глибший – загальнолюдський.
В драмі розповідається про життя геніального вченого Галілео Галілея. Цей образ не вигаданий, а взятий з історії. Його підтвердження геліоцентричної теорії світобудови перевертає традиційні уявлення. Цим дуже не задоволена церква, що загрожує Галілею інквізицією. На початку твору герой є втіленням людини, здатної будь-що захищати
свої ідеї. Він окрилений своїм відкриттям, пишається тим, що зміг зробити. Але коли вченому показали знаряддя тортур, він не витримує і відрікається від свого відкриття. Так, він потайки продовжує працювати і навіть передає свою книгу учневі, але яка подальша доля відкриття він не може знати. Отже, він відсторонюється від відповідальності за наслідки свого відкриття.
Показовою є розмова Галілея з маленьким ченцем, який вважає, що нове знання може принести людям розпач. Небо, у якому немає місця для Вищої сили (як стверджував вчений), відніме у людей надію на вищу справедливість. Багатьом людям необхідна віра та надія. Галілей впевнений в істинності свого вчення, і тому не сприймає думку маленького учня. Хоча під впливом можливих тортур інквізиції погоджується мовчати.
Можна зробити висновок, що будь-яке відкриття має дві сторони. І навіть найкращі ідеї можуть бути використані негідним способом. Саме тому вчені повинні нести відповідальність за те нове, що вносять в світ, стежити за тим, яким чином втілюються їхні задуми.
В час написання п’єси у світі з’явилася проблема атомної загрози. Це яскравий приклад того, як гарне за ідеєю відкриття може призвести до глобальних драматичних наслідків. Мирний атом перетворився на зброю масового знищення.
П’єса Бертольда Брехта змушує читачів замислитися над питанням, чому відкриття не завжди приносять користь. І тільки відповідальність кожного за свої ідеї та вчинки може уберегти від наслідків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”)