Проблема батьків і дітей та її актуальність у наш час (за твором О. Коломійця “Дикий Ангел”)
Проблема “батьків і дітей” актуальна в усі часи, тому що це глибоко моральна проблема. Вона не один раз піднімалася у світовій літературі: І. Тургенєв “Батьки і діти”, О. Пушкін “Станційний наглядач”, Оноре де Бальзак “Батько Горіо” та інші. Тема ця вічна. Вона вбирає у себе цілий ряд важливих моральних проблем. Це і проблема освіти, проблема морального вибору, проблема вдячності, проблема взаємопорозуміння. І кожен автор по-своєму намагається подивитися на них.
Візьмемо твір відомого українського драматурга Олексія
Платон Микитович вважає, що в усьому повинен бути порядок, і що б ти не робив – роби по совісті. “У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда”, – такий його життєвий девіз. Вища мета його життя – жити по-людськи. А для того, щоб добре жити, потрібні гроші. Людина повинна заробляти багато, тоді і вона буде багатіти, і держава. Шкода тільки, що ї державі розвелося багато дармоїдів, тому й живеться скрутно. Але він не “скнара” і не “куркуляка”, хоч сам зізнається, що до грошей не байдужий. Але гроші він “не любить, а поважає”. Він і дітей вчить чесно їх заробляти. “Гроші можна або заробити, або вкрасти. Третього путі немає”. Кришталево чиста людина, совісний, невтомний трудівник, справжній господар, Платон дбає про всенародне добро. Всім своїм життям, чесністю й непохитною принциповістю захоплює людей, вчить їх жити за правилами честі і справедливості. Такою ж постає в п’єсі і його дружина Уляна Охтисівна. Добра, лагідна, врівноважена жінка, дбайлива й ощадлива господиня, ніжна й любляча мати, яка живе для сім’ї, створює сімейний затишок, турбується про чоловіка і дітей, допомагає їм розібратися у складних життєвих проблемах. У вихованні дітей повністю поділяє погляди свого чоловіка, тільки душа у неї тепліша і лагідніша.
У Платона Микитовича четверо дітей, і всіх він до пуття привів, навчив по-людському чесно жити. Докладав усіх зусиль, щоб виховати дітей порядними людьми. “Кожного мушу бачити і за кожним наглядати. Споконвіків так велено батькам”. І цього він домігся. “Яка хата – такий тин, який батько – такий син”, – твердить народне прислів’я.
Такими же чесними, порядними, принциповими людьми виросли й діти Платона, які поважають і шанують батька, хоча конфлікти, як і в усіх сім’ях, у родині теж бувають. Діти виросли і вважають, що вони мають право на власну думку і власне життя. А батько контролює їх вчинки, вимагає, щоб усі зароблені гроші вони віддавали у спільну сімейну касу, ще й обурюється, коли діти заробили мало. Проте скоро вони зрозуміли батькову правду. Ставши дорослими й самостійними, все ж дослухаються батьківських порад, бо знають, що батько поганому не навчить. Так, Петро – старший син Платона, вибився у високе начальство, проте послухався батьківської поради і не поставив свій підпис на документі, який дозволяв би спорудити житловий будинок в екологічно невдалому місці. І хоч це коштувало Петрові втрати керівної посади, дачі, персональної “Волги” – він знову став рядовим інженером, – але залишився чесною і принциповою, не байдужою людиною, саме таким, яким хотів його бачити батько.
Також самовіддано і чесно працює на заводі і син Платона Ангела Федір, донька Таня й наймолодший син Павло, який зумів перебороти всі труднощі й не тримає зла на свого батька. Такими є й невістки Ліда й Оля. Усі діти Платона, його сини – Петро, Федір, Павлик, навіть не усвідомлюючи цього, дуже схожі на батька щодо родинної честі, у ставленні до праці. Єдиний, хто висловлює іронічно-жартівливий “протест” проти батьківських методів виховання, – це донька Таня. Але вона так, як і інші діти, любить і поважає батька, розуміє, що правда на його боці. Ця родина, ця сімейна “монархія” спільна й міцна, бо об’єднана любов’ю, дружбою, спільною працею. Отже, проблема батьків і дітей, поставлена у творі, актуальна й сьогодні, тільки у наш час вона набула іншого напрямку. Ще й сьогодні знаходяться люди, які шукають легкого хліба, забуваючи, що добробут як сім’ї, так і країни, може бути лише за умови сумлінної, чесної праці, що ніхто не принесе нам яблучка на золотій тарілці, скільки не дивися на Захід чи за океан. І добробут цей прийде не завдяки солодким речам, а в результаті наполегливої праці, розумної економії, а також злагоди, як у сім’ї, так і в державі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)