Про проблеми природи й цивілізації
Дана тема піднімалася багато разів. Про проблеми природи й цивілізації, природи й людини говорили багато письменників, діячі науки, мистецтва й просто небайдужі люди минулих століть і сучасності, але ці проблеми й сьогодні не втратили своєї актуальності. Людина – дитя Землі. Він народився в земних умовах. Повітря, вода, земля, ритми природних природних процесів, розмаїтість рослинного й тваринного миру, кліматичні умови – все це обумовило життя людини. Людина повинен стояти на землі, дихати чистим повітрям, регулярно є й пити, переносити
Точніше буде сказати, що людина живе серед природи, живе з тих самих пор, коли вийшов із природи, будучи її невід’ємною частиною. Сьогодні прагнення людей проводити свій вільний час на природі, прихильність до тварин і Рослин свідчить про зв’язок людини із природою. Не випадково існують із виречення: “Людина – цар природи”, “Людина – вершина всього живого”, але й “Людина – дитя природи”. Людина й Природа – одна система. Частини її залежать друг від друга, один одного змінюють, допомагають
“Всі ми пасажири одного корабля по імені Земля”. Цей образний вислів французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері особливо актуально саме сьогодні, коли людство переступив поріг XXI століття. Довгий час із особливою гордістю вимовлялися слова: ” Широка країна моя рідна, багато в ній лісів, полів і рік…” Але якщо всього багато – чи значить це, що немає необхідності берегти природні багатства? Сучасна цивілізація здійснює небачений тиск на природу. У своєму “тріумфальному ході” люди часто залишають після себе покриті солончаками, затоплені болотами, пориті кар’єрами, непридатні для життя й господарювання території. Турбота про вигляд нашої Землі мені представляється дуже важливої. Джерела синовнего почуття до вітчизни лежать у вихованні в людині з раннього дитинства турботливого відношення до природи, людям
Але, на величезний жаль, у більшості людей немає сьогодення вміння любити й бачити природу, розуміти й цінувати її. Без такого вміння деякі дуже своєрідно демонструють свою “любов” до природи: знищують, спотворюють її. Побачивши в озері квітка лілії, кожний ” цінитель краси ” обов’язково його зірве, хоча знає, що не довезе до будинку. А є й такі, які, зустрівши на своєму шляху гніздо солов’я, можуть розкидати пташенят, хоча самі дуже люблять його спів, а зустрівши їжачка, обов’язково піймають його й привезуть у міську квартиру, щоб через день-два напівживого випустити на тротуар. На жаль, сьогодні в досить широкого кола людей багато моральних і культурних цінностей зведені до мінімуму. І вуж тим більше нікому немає справи до охорони природи. Я вважаю, що саме ми, молодь, повинні думати про збереження природних ресурсів. У наших руках Майбутнє нашої країни й нашої планети
На закінчення хотілося б сказати, що людина й природа постійно перебувають у тісній взаємодії: людина впливає безпосередньо на природу, природа дає йому все необхідне, дарує радість від споглядання її краси. Тому таке тісне співробітництво дуже відчутно до будь-яких грубих вторгнень і робить сильний взаємний вплив. Дивно складна й дивно нерозривний взаємозв’язок людини й природи, і недооцінювати важливість таких відносин у жодному разі нельзя.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)