Принципи написання есе на матеріалі поетичних творів Лі Бо, Ду Фу, Рудакі, Омара Хайяма

Мета; узагальнити та поглибити уявлення про художнє відтворення образу людини та її світу у близькосхідній та далекосхідній поезії Середньовіччя; розвивати навички творчого сприйняття художніх текстів на основі їх аналітичного осмислення; дати чітке уявлення про особливості написання есе саме на основі літературного твору; навчити восьмикласників вільно орієнтуватися у жанрі есе; розвивати творчі здібності та інтереси восьмикласників, вміння аргументовано та образно висловлювати свої думки щодо творів художньої літератури; виховувати

культуру мовлення.

Обладнання: тексти творів Лі Бо, Ду Фу, Рудакі, Омара Хайяма.

Епіграф: Творцями є не лише письменники, а й читачі: вони не лише спільники за творчістю; нерідко читач буває більше поетом, ніж сам поет.

Г. Ібсен

Хід уроку

І. Організаційний момент

!і. Вступне слово вчителя. Визначення завдань уроку (мотивація навчальної діяльності учнів)

Учитель читає епіграф уроку і пропонує учням поміркувати, в чому можна погодитися з видатним норвезьким драматургом і чому.

Після вислуховування учнівських думок вчитель оголошує завдання уроку.

1 Відбулося наше первинне знайомство

з жанровотематичним розмаїттям середньовічної літератури різних регіонів Сходу. Детальніше ми зупинялися на творах Лі Бо, Ду Фу (видатних китайських поетів) та Рудакі, Омара Хайяма і Гафіза (фундаторів перськотаджицької літератури, яка стала ідейнохудожнім центром Східного Ренесансу).

Сьогодні ми проводемо дослідження й узагальнення образу людини та її світу на рівні художнього втілення у поезії названих вище митців. Допоможуть нам це зробити Твори цих поетів, що не ввійшли до шкільного підручника. Ми дізнаємося, що спільного у поетичній спадщині видатних представників східної середньовічної літератури, а чим їхня поезія є індивідуальнооригінальною.

Цей урок дещо незвичний: майже всі висновки й узагальнення ви маєте зробити самостійно і творчо. Вам для опрацювання буде запропоновано низку віршів та рекомендації щодо написання учнівського твору у жанрі есе.

ІІІ. Оголошення і запис Теми уроку: “Людина та її світ у близькосхідній та далекосхідній поезії Середньовіччя. Основні принципи написання есе на матеріалі поетичних творів Лі Бо, Ду Фу, Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза

Перший крок. Передусім ознайомимося зі змістом та провідними ідеями віршів названих вище поетів, усно висловимо про них своє враження (тексти віршів див, у додатку 1).

-На основі вивчених раніше творів Лі Бо, Ду Фу, Рудакі, Омара Хайяма та Гафіза і щойно прочитаних текстів спробуйте сформулювати своє розуміння людини та її світу, представлених у середньовічній поезії Сходу. В чому підходи до зображення художньої моделі людини та її світу цих митців збігається, а в чому вони є оригінальними?

-Які художні засоби, використані поетами, слугують створенню образу людини та її світу у віршованих творах? Обгрунтуйте прикладами.

Другий крок. Своє розуміння поетичносмислових особливостей зображення людини та її світу у середньовічній поезії Сходу ви маєте висловити у творчих роботах – есе. Для цього нам необхідно з’ясувати:

-Що таке есе?

-У чому полягає специфіка жанровокомпо

Зиційної побудови есе?

-Як будувати есе?

-Як структурувати есе на літературному матеріалі?

Перед учителем постає проблема, як просто і доступно пояснити дітям особливості стилю есе, адже потрібні тлумачення є не лише громіздкими, але й малозрозумілими. Літературний енциклопедичний словник, який вчителі вважають найбільш авторитетним виданням, обмежується вказівкою на специфіку жанру есе, що виявляє себе у “невеликому обсязі й вільній композиції твору, що “завідомо не претендує на вичерпне трактування предмета”, підкреслюється також як особливість стилю есе “образність, афористичність і настанова на розмовну інтонацію”.

Проте досвідчені вчителі й методисти ніколи не можуть погодитись із орієнтацією на розмовність. Як аргумент пригадаємо слова лауреата Нобелівської премії в галузі літератури Йосипа Бродського: “Только если мы решили, что “сапиенсу” пора остановиться в своем развитии, следует литературе говорить на языке народа. В противном случае народу следует говорить на языке литературы”. Школа має формувати інтелігентаерудита, а не йти за часто негативними явищами маскультури. На вчителя покладено відповідальність навчити учня грамотно, образно, логічно (на мові літератури, за словами Й, Бродського) висловлювати свої думки. І тут, сподіваємося, опанування восьмикласниками жанру есе сприятиме не лише формуванню мовних навичок, а й загалом розвиткові творчих здібностей учнів та формуванню діалогічності мислення в просторі культурноісторичного силового поля, що формує світогляд і моральноетичні цінності особистості.

Учням необхідно дати такі практичні поради, які допоможуть їм швидко опанувати жанр есе і виконати завдання.

-Що потрібно зрозуміти учням перед початкомроботи над есе?

Поради щодо підготовки до написання есе:

1.Завдання того, хто пише твіресе, докорінно відрізняється від написання звичайного твору (наприклад, творуроздуму).

2.Усвідомити мету написання есе, яка полягає в тому, що учень має переконати того, хто має читати цей твір, що автор есе зрозумів тему.

3.Учень уважно вчитується в запропоновану в есе тему, знаходить в ній ключові слова та осмислює, яку саме проблему містить у собі тема.

4.Потім, використовуючи “сократичний метод” характеристики речі, явища, поняття, має обміркувати різні варіанти відповіді. На цьому етапі важливо на чернетці робити якісь записи, тези, краще з наведенням певних доказів, які допоможуть розгорнути та підтвердити певні тези.

Найлегший спосіб представити головну ідею – це висловити її в першому реченні абзацу, а далі подати факти й приклади цієї ідеї. Кожний пункт має бути пов’язаний з головним реченням. Інформацію, яка не стосується головної ідеї, не варто наводити. Але в есе не існує жорсткої регламентації системності викладу, аргументованих висновків. Відштовхуючись від тези (ідеї), учень може, вільно використовувати свої особисті враження, роздуми, асоціації. Есе не може бути побудоване на однозначності, застиглих фактах та судженнях. Це надзвичайно рухома, жива, оригінальна система поглядів кожного конкретного автора. Враження, роздуми й асоціації (на думку І. Звоненко) є “трьома китами есе”, які визначають специфіку жанру есе та метафоричність мовних засобів, які використовуються для його написання..

3. Висновки завершують есе, доводять його до логічного кінця. У висновку варто знову повторити тему (головну ідею), використовуючи цитати, підтвердження, посилання на авторитетні дослідження чи висновки, що підсумує розуміння даної для есе теми на вищому рівні.

Учні мають розібратися до написання есе, як діють механізми враження, роздумів та асоціацій у жанрі есе.

З’ясуємо значення цих слівпроцесів та механізм їх дії у свідомості людини, простежимо за народженням і специфікою думки, яка має перетворитися на художні образи есе.

Враження Лексичні значення:

1.Слід, що залишається у свідомості, у духовному житті чимось пережитим, сприйнятим (наприклад, враження емоційночуттєвого рівня від прочитаного твору літератури).

2.Вплив, діяння (знаходитися під впливом).

3.Думка, судження, оцінка, що склалася у результаті ознайомлення з будьчим (ділитися враженнями).

Порівняйте: укр. враження – рос. впечатление (етимологія російськомовного відповідника пов’язана зі словом “печать”, “впечатление” – це те, що вкарбувалося (“впечаталося”) у пам’ять; це своєрідна печатка, що наклалась чимось надзвичайно значущим у свідомість людини. Отже, завдання перше – спробувати видобути з глибини свідомості дещо, що слугує печаткою. Так народжується образ (вважає І. Звоненко).

Після прочитання художнього твору у свідомості читача обов’язково вкарбовуються враження образного характеру.

V. Аргументація участі учнів у роботі на уроці

VI. Домашнє завдання

1.Закінчити написання есе.

2.Підготуватись до тематичної контрольної роботи з теми “Жанровотематичне розмаїття середньовічної літератури. Із китайської та перськотаджицької поезії”.

О. О. Гузь, учитель-методист Кіровоград


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Принципи написання есе на матеріалі поетичних творів Лі Бо, Ду Фу, Рудакі, Омара Хайяма