Принципи написання творів: Роздуми (роздумування, розмірковування)

Лексичне значення за тлумачним словником Роздумування, розмірковування – це стан зосередженості думок, задумливості. Це зосередження на предметі (явищі, понятті); зосередженість, що визначається активізацією внутрішнього бачення, прискіпливою увагою до об’єкта розмірковування, у даному випадку – до образу, викликаного (сформованого) у результаті опрацювання учнем художнього поетичного тексту.

Розмірковування виникає тоді, коли предмет розглядається не як щось відокремлене й автономне, а у взаємозв’язках з оточуючим світом

(наприклад: людина та її світ у касидах Рудакі). Розуміння взаємозв’язку усього сущого автоматично приводить до можливості, а потім необхідності сказати про одне через друге (наприклад: висловити своє розуміння образу ліричного героя рубаї Омара Хайяма через осмислення проблем, які його хвилюють). Так народжується метафора.

Роздуми над кожним образом, кожним аспектом смислу і поетики вірша, запропонованого у якості відправної точки для написання есе. У ході цих роздумів народжуються асоціації, часто метафоричні, образні. А вже асоціативний ряд спонукає до певних висновків, оригінальних і неповторних суджень.

Асоціативний ряд, у якому будуть такі ланцюжки; сенс буття – людина – Кохання – вино – рубаї, – обов’язково наштовхне учнів на висновок відповідно до особистих враженьрозумінь творів Омара Хайяма чи іншого митця.

Розмірковування в есе ведеться на максимально високому рівні узагальнення, на рівні філософствування. Поштовх до філософствування задається визначеною темою, а перший крок процесу розмірковування – знаходження для даної Теми адекватного метафоричного образу. Чим вищим буде рівень ерудиції автора есе, тим осмисленішими будуть його асоціації, тим аргументованішими – зв’язки з різними позиціями, думками, настроями вірша, які встановлюються через порівняння, аналогії.

Де ж та межа, через яку не можна переступати при написанні есе? Як зберегти цілісність творчої роботи? Як уникнути її перевантаження зайвими елементами й фактами?

Варто пам’ятати, що для есе як художнього жанру характерна “легкість (ефірність)” стилю. Тому всі розмірковування мають розташовуватися навколо вісі, встановленої темою. На допомогу приходить так звана кільцева композиція, коли наприкінці повертаємося до заданого на початку образу, але на новому рівні його розуміння.

Ще раз повернімося до особливостей побудови есе вже відповідно до композиційностильових вимог цього жанру.

Правила, яких варто дотримуватися при написанні есе (використано ідеї І. Звоненко)

1.Вступна частина має бути стислою, але виразною й містити у собі центральний метафоричний образ.

2.Останнє речення вступу й перше речення основної частини мають бути органічно пов’язаними. Сутність зв’язку: пояснення правомірності метафори.

3.Обсяг основної частини не регламентується, але необхідно пам’ятати: зі збільшенням обсягу есе втрачає легкість жанру.

4.Основна частина пов’язана з висновком не лише за думкою, а й за способом мовного оформлення (через центральний образ).

5.Есе має містити озвучену кінцівку. При цьому зовсім не важливо, кінець є ствердженням будьчого (висновком), запитанням чи остаточно не завершеними роздумами. Вдалим варіантом завершення есе вважається ни використання афоризмів і цитат.

Для написання есе в рамках теми “Людина та її світ у близькосхідній ти далекосхідній поезії Середньовіччя” пропонуємо такі теми:

1.”Роздуми про складність і суперечливість життєвого шляху ЛЮДИНИ (на основі рубаї Рудакі, Омара Хайяма та Гафіза чи віршів Лі Бо, Ду Фу)”.

2.”Вічна Історія кохання… Що сказали мені про неї вірші Рудакі, Омарі Хайяма та Гафіза?”

3.”Про вітрило надії і щастя людини у творах поетів Середньовічного Сходу (Лі Бо, Ду Фу, Рудакі, Омар Хайям, Гафіз)”.

Примітка: необхідно обирати не менше трьох авторів чи їхніх творів, як того вимагає жанр есе, або трьох позицій у вірші чи творчості одного автора.

4.”Взаємозв’язок людини і природи у віршах Рудакі, Лі Бо, Омара Хайяма”.

5.”Чому літературу Середньовічного Сходу називають гуманістичною (на базі поезії Середньовічного Китаю та перськотаджицької лірики)?”

Безумовно, есе – найнезалежніший від будьяких жорстких рамок жанр, але ми прагнемо не просто навчити восьмикласників писати есе, а створювати його на літературному матеріалі з використанням літературознавчих підходів. Тому пропонуємо використати додаток З (“Універсальна пам’ятка для аналітикоінтерпретаційного дослідження ліричного твору”). Ця пам’ятка може бути опорою для написання творчої роботи на основі поглибленого аналітичного дослідження тексту. Позиції, задекларовані в ній для аналізу, можуть використовуватися і як тези для написання есе на основі вивчення поезії, і як факти, приклади, аргументи, розширені, охарактеризовані й використані з обгрунтуваннями. Пам’ятка щодо використання мовностильових засобів, що увиразнюють та роблять роботу ціннішою

Пам’ятаємо, що весь комплекс мовностильових засобів слугує створенню метафоричності стилю есе.

1.Важливу роль відіграють порівняння, які допоможуть завершити ланцюжок учнівських міркувань і дозволять підбити підсумки у ємній за думкою та яскравій за виразністю формі. (Порівняння має бути особистіснонеповторним, глибоким за смислом, яскравим за формою.)

2.Увага до внутрішнього змісту і зовнішньої оболонки слова. Гра зі словом на рівні оригінального осмислення теми (твору).

3.Авторське використання великої літери, коли є потреба зробити певні акценти, та малої літери, коли є необхідність підкреслити втрату величі чи особистісної цінності.

4.Вдале використання розділових знаків, абзаців. (Йосип Бродський: “Три крапки – сліди слів, що пішли навшпиньках”.) Розділові знаки є одним із вдалих засобів вибудови специфічного й виразного смислового ряду. (Приклади можна простежити в чотиривіршах перськотаджицької поезії.)

5.Контекстуальне використання засобів зображувальновиражального ряду. Не треба боятися “поєднання непоєднуваного”; неочікуване (а інколи й не зовсім, на перший погляд, доречне) може бути якраз найцікавішим у контексті роздумів.

6.В есе є вмотивованим і доречним використання складних синтаксичних конструкцій і неповних речень, обірваних фраз; використання усього арсеналу вставних слів, відокремлених членів речення, вигуків тощо.

7.Вміти правильно використовувати художньометафоричні тропи для аргументації своїх думок.

8.Не забувати, що в есе одним із головних аспектів є чуттєвоемоційний лад викладу думок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Принципи написання творів: Роздуми (роздумування, розмірковування)

Categories: Нові твори

Links