Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Принцип волі в Чухонцева

Принцип волі в Чухонцева

Можливо, найбільше пластично виразно цей “ефект втрати”, знайдена Чухонцевим формула волі-залежності, втілена у вірші “…І двері потемки звичну штовхнули…” (1975). У дивному сні ліричний герой попадає на “скорботний схід”, де бачить своїх померлого батька й матір. Однак країна смерті з’являється разюче живий. Стіл, за яким сидять померлі, ломиться від страв, описаних з акмеїстичною соковитістю: “і я оглянув стіл з вином, де круглий лук сочився в холодці, і маслянился мозковий горошок…”.На особі матері проступає

страх повернутися назад, у життя: “начебто жити загрожувало їй – а їй так не хотілося йти назад…” Батько таємниче відповідає на слова сина про те, що вони всього лише примари й не можуть бути разом з ним: “Не говори, чого не можеш знати – / почув я, довідаєшся – здригнешся”. А померлі виглядають справді щасливою сім’єю там, за порогом смерті: “Вони сиділи як одна сім’я, / в одних літах батьки й сини…” Насиченість образа смерті знаками життя, натяки батька на те, що теперішня смерть відбувається при житті, а справжнє життя починається після смерті, – все це втягує читачів у ситуацію
втрати цінності життя – ця ситуація не описується, не аналізується, а передається суггестивно через атмосферу сюрреалістичного бачення. Зіштовхуючись із ситуацією, коли смерть виглядає більше ценностно значимої, чим протилежна їй життя, герой Чухонцева, відповідно до його поетичної логіки, можливо, уперше почуває цінність свого існування й відповідальність за те, що він може протиставити смерті – тобто, іншими словами, знаходить волю як відповідальність через знання смерті як граничного развоплощения. Формула “развоплощенье – це шлях волі” тут стає грунтом для радикальної екзистенціальної переоцінки:

Ока підняв – а поруч нікого,

Ні матері з батьком, ні поминанья,

Лише я один, так життя моя при мені,

Так гострий холодок на самому дні –

Сознанье смерті або смерть сознанья.

И прожитому я підвів риску,

Життя розділило на цю й на ту,

І напівжиття досвід підсумувало:

Те життя було безтурботно й легке,

Легка, безтурботна, молода, гірка,

А цього життя я ще не прожив.

Принцип волі/залежності через втрату в Чухонцева поширюється й на культурну історію. Так, у вірші 1996 року “А в сусідньому селі народилися молоді баби…” відтвориться ситуація повної втрати історичної й культурної пам’яті народу: “пам’ять стесало, як руки…” Але саме в цій ситуації втрати й развоплощения приходить момент волі Творчості й парадоксального відродження втрачених цінностей, причому саме як чистих цінностей, як чогось иррационально значимого, хоча й незрозуміло чому й чим значимого: “От розжитися підеш сирком відкидним і такого / понаслухаєшся – Гильфер-Динг би заслухатися міг. / Нічого-Те не вмерло, я вам скажу, якщо “Слово / об полицю” із заплачки окликне – який там сир! / А як пісню зав’ють,- і з вилами вийдуть столетья, / і таким полихнет, що земля під ногами горить, / будинок забудеш і сон, і цвітуть на полях междометья, / а спробуй прочитати – чи те марення, чи те чистий санскрит”.

Звичайно, такий шлях волі вбивчий для ліричного героя, що за кожний гран волі платить втратою чогось дорогого й близького, при тім що біль від цієї втрати зростає з кожним новим кроком. Але це шлях, що практично втілює ідею відповідального зв’язку із втраченою культурною традицією й відновлює цю пам’ять ціною непідробленого болю. Сам же поетичний хід: ірраціональне відродження втраченого із крапки абсолютний і граничний раз-втілення – стане однієї з найважливіших стратегій художньої свідомості в мистецтві 1990-х років


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Елегійність віршів Олега Чухонцева Елегійність Олега Чухонцева (рід. 1938), навпроти, позбавлена який би те не було холодності, оскільки пофарбовано в есхатологические й трагедійні тони. Він явно з’єднує культурологічну конкретність неоакмеизма із традиціями росіян “скорбников” – Лермонтова, Баратинського, Случевского, Сологуба, Блоку, Ходасевича. Із властиво акмеїстичної спадщини найбільш близькими йому виявляються И. Анненский і почасти Вл....
  2. Любов до волі у творчості Дж. Байрона Джордж Байрон з’явився одним з родоначальників літературного й філософського романтизму. Це плин уперше заявив про самоцінності творчої особистості, протиставивши її обережному, консервативному диктату посередності. Трагічний розрив особистості й суспільства, непонятость і самітність поета, його право на самореалізацію не тільки в літературі, але й в особистому житті – от ті цінності,...
  3. Асоціативна образність як провідний принцип поетики П. Целана Одна з найтрагічніших подій ХХ століття – Друга світова війна – лишила глибокий слід у свідомості мільйонів людей, які живуть на різних континентах і говорять різними мовами. Масштаби цієї трагедії не мали аналогів у світовій історії. Як ніяка інша подія, ця війна набула різно-мані-тного трактування у літературі. Видатного австрійського поета...
  4. Принцип інформованої згоди “Опікунська” модель відносин між людьми втрачає свої позиції в суспільному житті. Взявши старт у політику, ідея партнерства проникнула в самі таємні куточки життя людини. Не залишилася осторонь і медицина. Патерналізм, що традиційно панував у медичній практиці, поступається місцем принципу співробітництва. Моральна цінність автономії виявилася настільки висока, що благодіяння лікаря всупереч...
  5. Прагнення до волі в поезії А. С. Пушкіна”(1) На початку XVIII століття освічені дворяни шукали шляхи звільнення російського народу від рабського, приниженого стану, від гніта самодержавства. Революційні ідеї декабристів знайшли своє відбиття й у Творчості геніального поета А. С. Пушкіна. Особливо актуальної стала тема волі й волі після того, як Пушкін випробував переслідування царського двору на собі. Саме...
  6. Еволюція теми волі в лірику Пушкіна Уже в ліцеї поет багато міркує про волю. Особливу роль у формуванні його світогляду зіграли лекції Куницына про “природне право” кожної людини на волю й рівність. У вірші “Лицинию” звучить головна ідея всього Творчості Пушкіна – протест проти рабства. Якийсь давньогрецький громадянин пише лист своєму другові Лицинию, у якому призиває...
  7. Поет! У твоєї предмети волі! Міркування про поезію А. С. Пушкіна Переді мною два не дуже товстих томи, що включають у себе лірикові Пушкіна з 1813 по 1836 рік. І чи ледве не в кожному вірші зустрічається згадування про Музу. У різні роки життя поет постійно міркує про своє значення. У Ліцеї Пушкін уже торкається...
  8. Основний стилістичний принцип Флобера Ми вже бачили не раз, як у своїй естетиці Флобер відправляється від реалістичного вихідного пункту, але, розвиваючи свою думку далі, приходить до антиреалістичних висновків. Ця подвійність особливо яскраво проявляється в його поглядах на проблеми стилю Відповідність слова зображеному об’єкту – основний стилістичний принцип Флобера. Виходячи зі своєї концепції неособистого мистецтва,...
  9. Протиставлення – художній принцип роману А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 2. Онєгін і Ленский. 3. Протиставлення Тетяни й Ольги. 4. Тетяна – недосвідчена сільської панянка й світська дама. Легко помітити, що одним з основних принципів, якими керувався А. С. Пушкін при написанні свого роману у віршах “Євгеній Онєгін”, є протиставлення. Це й протиставлення характерів героїв, і протиставлення двох способів життя...
  10. Виклад: “Принцип Абрамовича” Дорофеева й Костылевой “Принцип Абрамовича” – книга на стику двох нехудожніх жанрів: з одного боку, це щось начебто біографії відомої особистості, з іншого боку – її можна розглядати як своєрідний посібник для бізнесменів. І саме так автори – професійні журналісти – позиціонують свій добуток у передмові. Своєю метою вони заявляють максимально безстороннє вивчення...
  11. Друїдизм як ключовий принцип художньо-філософської концепції М. Гумільова Художньо-філософська основа творчості М. С. Гумільова є предметом дослідження вчених-літературознавців протягом багатьох років. Проте виявлення усіх її складових і досі залишається невирішеною проблемою. Це пояснюється й тим, що тривалий час М. С. Гумільов був забороненим письменником, і тим, що концепція його творчості являє собою складну, багатогранну систему, яка об’єднала у...
  12. Принцип контрасту у зображенні головних героїв повісті “Царівна” Повість О. Кобилянської “Царівна” – це багатопроблемний твір, де письменниця ставить нові проблеми – формування демократичної інтелігенції, її місце в суспільному житті та обов’язки перед народом, доля таланту в умовах буржуазного суспільства. У повісті чітко проводиться думка про потребу знищити всякий духовний гніт і насильство над людиною. Мою увагу в...
  13. Тема волі в лірику Пушкіна Уже у віршах 1817-1819 воля стає те вищим суспільним благом – предметом “похвального слова” (“Хочу оспівати Волю миру”), те метою, до якої спрямований поет разом із друзями-однодумцями (“зірка чарівного щастя”), те кроком від оман і суєтного життя до “блаженства” істини й мудрості (“Я тут, від суєтних оковів звільнений, / Учуся...
  14. Принцип контрасту у зображенні головних героїв повісті О. Кобилянської “Царівна” Повість О. Кобилянської “Царівна” – це багатопроблемний твір, де письменниця ставить нові проблеми – формування демократичної інтелігенції, її місце в суспільному житті та обов’язки перед народом, доля таланту в умовах буржуазного суспільства. У повісті чітко проводиться думка про потребу знищити всякий духовний гніт і насильство над людиною. Мою увагу в...
  15. Протиставлення – художній принцип роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Протиставлення столичний і сільський способи життя. 2. Онєгін і Ленский. 3. Протиставлення Тетяни й Ольги. 4. Тетяна – недосвідчена сільської панянка й світська дама. Легко помітити, що одним з основних принципів, якими керувався О. С. Пушкін при написанні свого роману у віршах “Євгеній Онєгін”, є протиставлення Це й протиставлення...
  16. Філософський пошук щирої волі в лірику Пушкіна Тема волі, або вільності, – центральна тема творів Пушкіна. У різні періоди його творчості він представляв її поразному. Так, наприклад, під час навчання в Ліцеї для нього проявом вільності була незгода із професорами, що викладають там, а трохи пізніше ліцеїсти стали збиратися в якісь кружки, де вони не тільки віддавалися...
  17. Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. А. Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовськии присвячує ліричні вірші, що...
  18. ІДЕЇ ВОЛІ В ЛІРИКУ А. С. ПУШКІНА Ідеї волі пронизують всю лірику Пушкіна. Їхній зміст по-полняется, переосмислюється й видозмінюється протягом усього творчого шляху поета. Так, наприклад, у ранній період його літературної діяльності, у ліцейські роки, ідеї волі просочені духом независимо-сти й бунтарства, гарячністю. І це не випадково: на Пушкіна дуже вплинула особлива атмосфера ліцею, де серед ліцеїстів...
  19. “Чому людина прагне волі?” Людина – це вінець творіння божого на нашій планеті. На нашій Землі живе безліч різних істот, яким доводиться жити, конкурувати і виживати в постійній боротьбі один з одним. І вже в даний час можна з упевненістю говорити про те, що в такій боротьбі людина з впевненістю перемагає всіх інших істот....
  20. Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі за віршами П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам,...
Принцип волі в Чухонцева
«
»