Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Правопис прислівників

Правопис прислівників

1. Прислівники, утворені від прикметників, у яких пишеться два “н”, подвоєння букв зберігають: натхненно, невпинно, незрівнянно; також з двома н пишуться прислівники зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння.
2. Після [г], [к], [х] у кінці прислівників пишеться “и”: навкруги, трохи, звідки, звідти, навшпиньки, наввипередки.
3. Частка “ні” з прислівниками пишеться разом: ніде, нізвідки, нізвідкіля, ніколи, ніскільки, нітрохи, ніяк.
4. Частка “не” з прислівниками пишеться разом, якщо вони у сполученні з нею виражають

одне поняття: несподівано, ненароком, невтямки, невпопад, недалеко, нехотя, невпам’ятку.
5. “Не” пишеться окремо з підсилювальними прислівниками не дуже, не зовсім, не цілком, а також з прислівниками типу не по-нашому, не по-батьківськи, не по-дружньому.
Складні прислівники можуть писатися разом і через дефіс.
1. Разом пишуться:
А) прислівники, утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: вночі, вранці, щодня, віддавна, дочиста, заново, направо, наліво, вдруге, втричі, спершу, потайки, досхочу, всупереч;
Б) прислівники, утворені за допомогою часток аби-, ані-, де-,
що, як-: абиде, абияк, анічичирк, аніколи, анітрохи, дедалі, деколи, подекуди, якраз, якнайкраще, якнайвище, якнайдовше, щонайбільше, щонайдорожче, але: дарма що, поки що, хіба що, тільки що;
В) прислівники, утворені складанням основ: босоніж, праворуч, ліворуч, сьогодні, самохіть, мимохіть, мимохідь, горілиць, самостійно, мимоволі
2. Через дефіс пишуться:
А) прислівники, утворені за допомогою часток будь-, побудь-, казно-, хтозна-: будь-де, будь-коли, будь-як, де-небудь, коли-небудь, казна-де, казна-коли, хтозна-як, хтозна-звідки;
Б) прислівники, до складу яких входять підсилювальні частки то-, – от, на-, такі*-: тільки-но, скільки-то, якось-то, як-от, все-таки;
В) прислівники, утворені з двох повторюваних синонімічних або антонімічних прислівників: далеко-далеко, тихо-тихо, всього-на-всього, пліч-о-пліч, з давніх-давен, з діда-праді-да, часто-густо, тишком-нишком, без кінця-краю, видимо-невидимо, але: кінець кінцем, одним одна, сама самотою;
Г) прислівники, утворені від прикметника або займенника за допомогою прийменника по: по-народному, по-товариськи, по-твоєму, по-нашому, по-перше, по-друге.
3. Окремо пишуться прислівникові сполучення:
А) що складаються з прийменника й іменника, в яких іменник зберігає своє лексичне і граматичне значення (форму): до побачення, до запитання, без кінця, на льоту, на мить, під гору, по закону тощо;
Б) що складаються з двох іменників з одним або двома прийменниками: день у день, рік у рік, з боку на бік, раз у раз, з дня на день;
В) що складаються з прийменника і повного прикметника: в основному, в цілому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Правопис великої літери З великої літери пишуться всі слова: 1. Усі слова в прізвищах, іменах та по-батькові та прізвиська людей, назвах міфологічних істот, казкових персонажів, кличках тварин: Іваненко Сергій Степанович, Людвіг Ван Бетховен, Ярослав Мудрий, Перун, Зевс, Червона Шапочка, Білий Бім Чорне Вухо. 2. Назви найвищих державних установ та міжнародних організацій: Верховна Рада...
  2. Правопис власних назв І. Власні імена З великої літери пишуться: 1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, драматичних творах, клички тварин, власні імена міфічних істот: Микола Якович Олійник, Леся Українка, Нечуй-Левицький, Мавка, Тополя, Венера, Дід Мороз, корова Зірка. 2. Прізвища людей, уживані в загальному значенні,...
  3. Правопис апострофа Апостроф ставиться Тільки після приголосного у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. При цьому попередній приголосний залишається твердим. Апостроф пишеться: 1) після приголосного звука перед ї завжди пишеться апостроф! 2) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного,...
  4. Правопис м’якого знака Якщо в українській літературній вимові приголосний звучить твердо, то м’який знак не ставиться. Якщо ж приголосний вимовляється м’яко перед іншим приголосним, то м’який знак може писатися чи ні. М’який знак пишеться: 1) на позначення приголосних д, т, з, с, ц, л, н, дз в кінці слова: знань, сердець, мазь, молодь,...
  5. Займенник як частина мови. Відмінювання і правопис займенників Займенник – частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки і кількість, але не називає їх. Відмінювання займенників Займенники наш, ваш, всякий, інший, сам, самий, такий, який, котрий відмінюються, як прикметники твердої групи, їхній – як прикметники м’якої групи: наш, нашого, нашому, нашим; наша, нашої, нашій, нашою; наші, наших, нашим,...
  6. Вживання великої літери (пошукова робота) Пошукова робота на тему: Уживання великої літери З великої літери пишуться: 1. Перше слово, яким починається речення після крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, що стоять у кінці попереднього речення: Ой яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? Є в ній ліс – лісок –...
  7. Явища омонімії і паронімії в СУМ У лінгвістиці омонімами вважаються слова, або окремі граматичні форми, а також стійкі словосполучення, морфеми, синтаксичні констр-ціїї, які при однаковому звучанні мають абсолютно різні значення. В лексиці омоніми – це слова, що звучать і пишуться однаково, але не мають нічого спільного у властивих їм значеннях: 1) травлений – оброблений шляхом травлення;...
  8. Прийменник як частина мови. Похідні прийменники Прийменник – службова частина мови, яка разом із формами непрямих відмінків слугує для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні. В українській мові використовується близько сотні прийменників. За походженням усі прийменники поділяються на такі групи:а) первинні: без, в, від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, ради,...
  9. Зміна Е на О після шиплячих та Й, історичний коментар до цього явища У СУМ після шиплячих ж, ч, ш, дж та й можуть чергуватися е з о у різних формах слова чи похідних словах: четвертий//чотири; женити//жонатий, жолудь (желудь), вечором (вечеръмь), його; Зсув артикуляційної бази з переднього ряду до заднього, якщо далі іде історично твердий приголосний. Основним в парі виступає е (укр. чотири,...
  10. ЧиДопомагає натхнення переборювати труднощі? Кожна людина має певні здатності, ту іскру Божу, що проявляється в тій або іншій справі. Мені в голову приходить Євангельська притча про таланти. У ній розповідається про те, як один слуга одержав від хазяїна п’ять талантів, другий – два, а третій – один. Перші двоє примножили подароване й гроші, а...
  11. Чи допомагає натхнення долати труднощі? Кожна людина має певні здібності, ту іскру Божу, що проявляється в тій чи іншій справі. Мені на думку спадає Євангельська притча про таланти. У ній розповідається про теГяк один слуга отримав від господаря п’ять талантів, другий – два, а третій – один. Перші двоє примножили подароване і гроші, а останній...
  12. Синтаксичний^-синтаксичні-конструктивно-синтаксичні властивості прийменниково-відмінкових сполучень Закріплення прийменниково-відмінкових сполучень у функції присудка – як основної їхньої синтаксичної функції – і намічений відрив їх від категорії імені іменника яскраво відбиваються на синтаксичних властивостях сполучень даного типу. Яскравим показником граматичного переродження імені іменника є втрата їм здатності визначатися прикметниками (і займенниками). Ряд прийменниково-відмінкових сполучень розглянутого типу характеризується втратою...
  13. Числівник. Групи числівників за значенням і будовою. Історичний коментар до творення простих і складених числівників Числівник – це змінна повнозначна самостійна частина мови, що позначає абстрактно-математичну к-сть предметів (точнофіксовану або неозначену) і виражає категоріальне лексичне значення у морфологічній категорії відмінка та частково роду і числа. Ч. – морфологічно своєрідний клас слів. У процесі становлення видідились із складу іменників і прикметників, нейтралізували їхні грам-ні категорії роду...
  14. Складне речення (повідомлення на лінгвістичну тему) Складними реченнями називають речення, утворені з двох чи більше простих, об’єднаних в одне ціле змістом і інтонацією, за допомогою сполучників чи без них. Наприклад: Увійшов я в ліс і почув, як кує зозуля. Складні речення поділяються на складні сполучникові та складні безсполучникові залежно від способу поєднання простих речень у складному....
  15. Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, фантазії і творчості Матеріал уроку. Льюїс Керрол “Як Алісу вигнало вгору”. Скоромовки. Мета. Продовжити роботу над уривками повісті “Пригоди Аліси в Дивокраї”. Вчити аналізувати прочитане, висловлювати свою думку. Розвивати пам’ять, вміння розповідати скоромовки. Удосконалювати вміння творчо мислити, проявляти фантазію. Виховувати інтерес до зарубіжної літератури. Обладнання. Портрет Льюїса Керрола; ілюстрації до книги. Хід уроку...
  16. Портрет прикметника (твір на лінгвістичну тему) Усім привіт! Дозвольте представитися – мене звуть Прикметник. Зважаючи на моє ім’я, можна зрозуміти, що я до чого-небудь додаюся. Наприклад, з моїм другом Іменником ми буваємо ну просто нерозлучні. Хоча я – цілком самостійний, не звертаючись ні до чиєї допомоги, можу відповідати на питання: який? яка? яке? які? чий? чия?...
  17. Біологічне значення вірусів Всі організми, що мають клітинну будову, діляться на дві групи: предъядерние (прокаріоти) і ядерні (еукариоти). Клітки прокаріот, до яких ставляться бактерії, на відміну від еукариот, мають відносно простої будова. У прокариотической клітці немає організованого ядра, у ній утримується тільки одна хромосома, що не відділена від іншої частини клітки мембраною, а...
  18. Типи речень за метою висловлювання Речення – це осмислене, граматично та інтонаційно оформлене сполучення слів або окреме слово, що виражає відносно закінчену думку. Основною функцією речення є комунікативна функція, тобто повідомлення інформації та вираження емоцій і волевиявлення мовця. Відповідно до мети висловлювання речення бувають розповідні, питальні та спонукальні. Розповідне речення – це тип речення, яке...
  19. Органи рослини: Втеча Втечею називають стебло з розташованими на ньому листами й бруньками. Це основна частина рослини, що складає з вузлів і междоузлий, що росте в довжину за рахунок верхівкових і вставних меристем (освітня тканина) Стебло виконує різноманітні функції: Проведення водяних розчинів з кореня в листи й назад; Збільшення поверхні рослини шляхом розгалуження;...
  20. Словосполучення Варіант 1 1. Укажіть неправильне твердження. А Словосполучення складається з граматично нерівноправ них слів, з яких одне – головне, а друге – залежне. Б У словосполученнях між словами встановлюється підрядний зв’язок. В Словосполучення бувають безприйменникові і прийменникові. Г Словосполученнями можуть бути однорідні члени речення, однакові слова, фразеологізми, склад граматичної основи....
Правопис прислівників
«
»