“Пожежний – професія героїчна”
Професія “пожежний” – дуже давня, і по-своєму не схожа на всі інші. Вона – героїчна. Пожежні працюють в постійно мінливій і часто нестабільній обстановці. У палаючому будинку з нужденними в порятунку людьми може бракувати звичайних засобів порятунку і захисту від пожежі, а сходи і ліфти можуть становити небезпеку через вогонь. Робота пожежного часто викликає додаткову напругу, багато ситуацій вимагають використання спеціалізованого особистого захисного обладнання. Пожежного можуть викликати на роботу в різних екстремальних ситуаціях,
Я знаю, що співробітник пожежної служби обов’язково повинен бути хоробрим і витривалим, мати відмінну фізичну форму, а також володіти теоретичними знаннями і практичними навичками боротьби з вогнем. Адже поширення вогню по будівлі і по відкритій місцевості – це ціла наука, яка має величезне значення, оскільки від неї залежить життя людей і збереження дикої природи.
Невипадково професію пожежних сміливо можна віднести до розряду
Мене до глибини душі вразив подвиг пожежників на Чорнобильській АЕС в 1986 року. Ця аварія ще раз показала, що працівники пожежної охорони з честю витримали серйозний іспит на зрілість, відвели біду від сотень тисяч людей, проявивши при цьому героїзм і мужність. Першими до реакторів через кілька секунд після вибуху по тривозі прибули саме пожежники з охорони АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правіком. Його загін першим ступив на лінію вогню. Вони – герої! Те, що вони зробили, – подвиг! Справа в тому, що саме в цьому залі знаходилися всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли перетворитися на бікфордів шнур.
Я іноді задаю собі питання: “Чи могли вони відступити? Чи могли не робити того, що зробили, і зберегти собі життя? “Так, могли. Могли тимчасово відступити до приходу підкріплення. Але про це ніхто не подумав. Це були люди з підвищеним почуттям відповідальності, люди, які дали присягу. І вони ступили в розбурхане полум’я, в смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом совісті. Вони кинулися рятувати станцію і людей, не думаючи про своє життя. Вони ясно усвідомлювали небезпеку, але як справжні воїни не шкодували себе, а кожному з них не було і тридцяти. Вони віддали своє життя заради життя тисяч людей, що живуть неподалік від Чорнобилю.
Я знаю, що пожежний – це не просто професія, це вміння вчасно прийти на допомогу, співчувати, відчувати біль і співпереживати людям, які опинилися у вогні. Цьому не можна навчитися, з цим треба народитися. Тому я схиляюся перед щоденним подвигом таких людей, захоплююся їх безмежною мужністю, намагаюся брати з них приклад і в майбутньому хочу освоїти професію пожежника. Так що вважаю, що професія пожежника одна з найважливіших на землі!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)