Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Повоєнні дитинство та юність (за повістю “Вогник далеко в степу”)

Повоєнні дитинство та юність (за повістю “Вогник далеко в степу”)

Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг.

Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма її труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим людяності, чуйності, доброти й тепла. Повість дуже повчальна. Зараз досить важко уявити, що чотирнадцятирічні хлопці можуть

заробляти не тільки на себе, а й на власні сім’ї, а також, беручи на себе значну відповідальність, бути ощадливими й дбайливими.

Нелегке життя не озлобило героїв повісті, навпаки, зробило переважну більшість із них щедрими, готовими кожної хвилини прийти на допомогу товаришеві.

Ці підлітки – діти війни. Вони на власні очі бачили, як б’ються й вмирають солдати. Хлопцям також відома ціна хліба: той, хто зневажає хліб, уже ніколи не буде їхнім другом. Велике щастя їм приносять нечасті скромні обнови.

Щасливі, збуджені Василі повертаються додому в містечко. Їх прийняли до ремісничого училища

й дали формений одяг.

Павло був молодший за друзів, і тому його в училище не взяли. Ця звістка приголомшує Павлову тітку, бо нічим топити, нічого їсти, а жити далі якось та треба. Важко було хлопцеві дивитися на зажурену тітку, і не від черствості душевної, а тому що несила витримати гіркі жіночі сльози, Павло втікав із хати на город чи у двір. Після невдалого вступу до ремісничого Павлик твердо вирішив піти на роботу, бо це єдиний спосіб вижити. Без роботи Павло не мислить свого життя: у дворі та на городі, улітку й узимку, він справжній господар, бо тітка цілий день на роботі. Ніхто не нагадує хлопцеві про його обов’язки: почуття власної відповідальності формувалося в повоєнних дітей дуже рано.

Павлика все ж таки прийняли до ремісничого. Відтепер хлопець та його друзі, незважаючи на дощ чи холод, вирушають на світанку до міста, щоб встигнути до початку навчання.

Доля обділила Павлика. Його батько загинув на війні, матері немає. Тітка, з якою він живе, чужа, але казати так неправильно й жорстоко. Чутливим дитячим серцем відчуває Павлик її гарячу любов до себе. Не раз протягом ночі тітка не спала, виглядаючи хлопця з міста, не раз підбадьорювала його, завжди клопоталася біля нього, віддаючи все тепло душі. Читач вірить, що згодом Павлик спроможеться назвати добру тітку матір’ю. Та й тітці є за що дякувати хлопцеві: він росте чуйним, працьовитим, справедливим. У перший день навчання він приносить додому шматок ремісницького хліба, щоб почастувати ним тітку.

Повоєнні роки були для підлітків безрадісними, голодними й часто сумними, але наші однолітки вміли й тоді знаходити щастя в справжній дружбі, щирості, людяності. У годину тяжких випробувань саме такі люди стають найбільш справедливими, чуйними, добрими. Це дуже переконливо показав у повісті Григір Тютюнник. Інколи єдиний порух, єдиний прояв чуйності та доброти потрібен людині. А окраденій війною сироті – вдвічі. До таких людей належав автор повісті. Серед інших людських чеснот Григір Тютюнник особливо цінував доброту.

Автор писав, що ідеалом для нього завжди були й залишаються самовідданість і милосердя людської душі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Повоєнні дитинство та юність (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття...
  2. Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався...
  3. Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався...
  4. Втілення в образі Павла щирості, працьовитості (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це твір про тяжкі повоєнні роки дитинства письменника. Він пише про життя своїх однолітків з великою теплотою та любов’ю. Зображуючи Павла, головного героя повісті, Григір Тютюнник, мені здасться, розповідає про свою власну юність, про навчання в ремісничому училищі. З великою симпатією ми ставимося до...
  5. Життя підлітків повоєнних років у повісті “Вогник далеко в степу” Повість “Вогник далеко в степу” – не художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця і відданий одноліткам, усім повоєнним ремісничатам, моральний борг. Перед нами постають в усіх труднощах і непоказному героїзмі правдиві картини нашої повоєнної дійсності. Автор хоче, щоб усі знали про наших ровесників, про їхнє життя, що...
  6. Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища...
  7. Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж...
  8. Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі. “Найдорожчою...
  9. Як “зроблена” трилогія Л. М. Толстого “Дитинство. Отроцтво. Юність” Які уроки життя я отримав, прочитавши роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Як і всі твори Л. М. Толстого, трилогія “Дитинство. Отроцтво. Юність “явилась, по суті, втіленням великої кількості задумів і починань. У ході роботи над твором письменник ретельно відточував кожну фразу, кожну сюжетну комбінацію, намагався підпорядкувати всі художні...
  10. Виклад трилогії Толстого “Дитинство. Отроцтво. Юність” Як і всі добутки Л. Н. Толстого, трилогія “Дитинство. Отроцтво. Юність” з’явилася, по суті, втіленням великої кількості задумів і починань. У ході роботи над добутком письменник ретельно вигострював кожну фразу, кожну сюжетну комбінацію, намагався підкорити всі художні засоби чіткому проходженню загальній ідеї. У тексті толстовських добутків важливо всі, дріб’язків немає....
  11. Твір “Юність – коли закінчується дитинство” Дорослі завжди кажуть, що хотіли б повернутися у старі часи. Начебто тоді було краще жити: люди були добріші, а трава, відома річ, зеленіша. Однак, мені здається, річ зовсім не в оточенні. Мабуть, самі дорослі були колись іншими. Юність – весна життя, тож люди у цю пору ставляться одне до одного...
  12. Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Иртеньева Николеньки (Миколи Петровича) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Иртеньев Николенька (Микола Петрович) – головний герой, від імені якого ведеться оповідання. Дворянин, граф. Зі знатного аристократичного прізвища. Образ автобиографичен. У трилогії показується процес внутрішнього росту й становлення особистості Н. , його взаємини з оточуючими людьми й миром, процес збагнення дійсності й самого...
  13. Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Карла Иванича (Мауера) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Карл Иванич (Мауер) – німець, учитель, гувернер. З’являється на самому початку повести “Дитинство” головою, що ляскає мух над, що спить Николеньки Иртеньева, чим викликає невдоволення розбудженого вихованця. Товстої підкреслює чудакуватість К. І. і його доброту, однак і різницю між поводженням героя в дитячій...
  14. Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Епифановой Авдотьи Василівни ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Епифанова Авдотья Василівна – сусідка Иртеньевих, потім друга дружина Петра Олександровича Иртеньева, батька Ні-Коленьки. Оповідач відзначає її жагучу, віддану любов до чоловіка, що, однак, анітрошки не заважає їй любити красиво одягатися й виїжджати у світло. Між нею й молодими Ирте-Ньевими (за винятком Любочки,...
  15. Дитинство, обпалене війною (за повістю Г. Тютюнника “Климко”) I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Дитинство, обпалене війною (за повістю Г. Тютюнника “Климко”) Темі Великої Вітчизняної війни присвячено багато творів. Чільне місце посідає вона і в українській літературі. Війна страшна, оскільки несе із собою смерть. Та вона ще страшніша, коли зачіпає...
  16. Поетична розповідь про дитинство (за повістю “Гуси-лебеді летять”) Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна...
  17. Щира розповідь про власне дитинство (за повістю “Блакитна дитина”) Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями...
  18. У степу Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом; суворою лінією стоять на ньому сторожові могили, насипані, можіе, татарвою, а може, волелюбним козацтвом, що шаблею та мушкетом боронило оці степи від ворожих навал; весною могили оборюють, і ціле літо зеленіють вони густою пахучою травою; росте на...
  19. Аналіз вірша Рубцова “Росіянин вогник” Я була зовсім як сніжна людина, Входячи в хату (остання надія!), И почув, обтрушуючи сніг: – От пекти для вас і теплий одяг… – У цих рядках автор показує чуйність і гостинність російського народу. Це ж він виражає в назві вірша – “Російський вогник” – як втілення доброти серед темного...
  20. Дитинство Тараса за уривками з повісті С. Васильченка “У бур’янах” Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” – це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті “У бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила...
Повоєнні дитинство та юність (за повістю “Вогник далеко в степу”)
«
»