Повні і неповні реч-ня. Типи неповних речень
Теорія. НР − це синтаксич. ут-ня, в яких одна з ланок їхньої будови не виявляється і в той же час фіксується свідомістю. (Загнітко). Термін ввів Греч, який вважав, що НР ут. пропуском гол. його частини, а саме підмета, присуд. і зв’язки. Буслаєв ствердж., що випуск. ті частини реч-ня, які легко можна відновити. Відмінний погляд Шахматова, він розмежував НР і односкл. реч-ня. Дехто розглядає як НР тільки ті, неповнота яких мотивується контекстом або ситуацією.
НР − реч-ня без одного або кількох членів, які потрібні для смислового завершення реч-ня,
Найчастіше зустрічаються ЕНР з еліпсисами присудків, вираж. дієсл. з такою сем-кою: руху/І друга ніч[пройшла]./; мовлення/Зустріла матір десь біля криниці. Про грім, про дощ, про курку, про бичка[говорили]; сприймання (побачити, почути, запримітити, відчути, роздивитися); буття/Сивина − на скронях[знаходиться]; інфін. /Час на роботу [йти]. Є ЕНР, що вираж. вітання, прощання, прохання, побажання і не містять присудка./Води [дайте]/
Крім присудка можуть пропускатися ін. члени реч-ня: – еліпсис дод. або підмета має місце тоді, коли до них є означення./Діду, голубчику, заграй яку-небудь[пісню]. АХТУНГ! неповними можуть бути як односклад., двосклад. реч-ня. У двоск. може бути пропущеним підмет або його частина./ Це свято печалі моє. Не твоє[свято]/; присудок/ Прямують двоє напростець. Куди, звідкіль, в який кінець?[прямують двоє]; додаток, показником його є означення./ Пробач мені, що, може, впопад моя нога з твоєю [ногою] йде у танго.; обставина/ По тім боці моя доля, по цім − моє горе/.;означення може бути відновлене лише тоді, коли воно вже було в контексті до означуваного слова./Довга зимова ніч. Довга./
Всі типи односклад. речень можуть бути неповними, але з різною частотністю. Найчастіше це − безособові./Сльозам немає влади. Нема/. Рідше бувають неповн. означ.-особ., часто в них випущений дод. Узагал.-особові /Друга шукай, а найдеш − тримай./ Не означ.-особові. /Тигра полюють…А ще полюють[тигра], добуваючи тигрові пазурі. Інфін. − рідко./Поговорити б. Та ні з ким.[поговорити]. Номінативні. /Перший вагон. Другий. Третій.
Метод р-ку зв мовл в старш класах
Знач, завд: – формувати висок культ усн і писемн мовл, – уміння формув думки лог, послідовно, дотрим норм літ мови. На ур зв мовл учн мають навчитися пис різні перекази, Твори, склад ділові папери, писати замітки в стіннівки, готувати рефер, виступи. Зв-к мови і мисл. Спостереж-аналіз-узаг жит явищ. Підгот до перек і тв провод шляхом викон цілої с-ми тренув вправ: тв диктант, творче списув, переклад. ПЕРЕКАЗИ. Підготовча ланка до самост письма. За способом передачі тексту: усні, письмові. За метою провед: контрольні(7-11 2р), навчальні. За х-ром текст матеріалу: розповідь/ опис/ роздум, залежно від докладності: докладні (60-65%), стислі, вибіркові, творчі, перекази-переклади, перекази із творчим завд.
10-11кл. – завершальний етап підготовки до напис переказів, Учні вміють одразу відтвор текст, придумувати продовж. Осн прийоми: 1) вступна бесіда (підгот учн до сприймання), 2) сприйм тексту А)чит вчителем, Б)чит учн тексту мовчки, В) чит і прослуховув, 3)бесіда за змістом, 4) аналіз стр-ри тексту, 5) склад плану(формув вмінь ділити текст на смисл частини), 6)склад роб матеріалів (нові сл), 7)мовн і стиліст розбори текстів (вивч мовн ситуац тощо), 
редагув. Текст чит 2р. Зр-якщо синт складнощі, глиб підтекст, складна лексика.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)