ПОВІСТЬ. ОЛЕСЬ ДОНЧЕНКО. ЛІСНИЧИХА (Уривки). ДІВЧИНКА НАД СТРУМКОМ
Мета: ознайомити учнів з поняттям “повість”, з життєвим і творчим шляхом Олеся Донченка, з уривками з його повісті “Лісничиха”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити знаходити в текстах описи, роздуми; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки з прочитаного, побаченого; збагачувати словниковий запас школярів; вчити складати словесний портрет; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА
Артикуляційна гімнастика
– “Гармошка”.
Посміхнутися, зробити “грибочок” (просмоктатися широким язиком до піднебіння). Не відриваючи язика, відкривати і закривати рот (зуби не змикати).
– “Барабанщик”.
Посміхнутися, відкрити рот, кінчик язика за верхніми зубами: “Де – де-де…”.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Обличчям до обличчя”
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання Василя Чухліба “Дикі каченята”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
–
– Що ви там бачили, що чули?
– Яке враження справив на вас осінній ліс?
– Сьогодні ми заочно помандруємо до осіннього лісу разом з українським письменником Олесем Донченком.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з новим літературним жанром – повістю
– Чим повість відрізняється від оповідання?
2. Біографічна довідка
– Олесь Донченко (справжнє ім’я Олександр Васильович Донченко) народився у селі Великі Сорочинці в родині вчителя. Великі Сорочинці – батьківщина великого Гоголя. Цей факт наштовхнув хлопця на ідею почати писати. Свій перший вірш він надрукував у 16 років. Другим джерелом, що давало натхнення, була любов до природи рідного краю.
Кажуть, що за своє життя письменник посадив багато дерев, а на Полтавщині, де жив, розвів великий сад, у якому кожне деревце було дбайливо виплекане його руками. За своє життя Олесь Донченко написав понад 30 віршованих книжечок.
Одного разу Олесь з товаришами їхав лісом. Раптом на галявині він побачив дівчинку років тринадцяти, котра великими, мабуть батьківськими, чобітьми затоптувала вогонь. Олесь Васильович попросив зупинити машину і підійшов до дівчинки. На запитання, що вона тут робить, дівча поскаржилося, що школярі розклали вогнище і пішли, не погасивши його. А міг би згоріти увесь ліс.
– А ти ж хто? – спитав письменник здивовано.
– Я – лісничиха,- почув у відповідь.
Прощаючись із нею, автор зрозумів, що він знайшов те зерно, з якого проросте нова повість.
3. Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання учнями статті про Олеся Донченка в підручнику (с. 94)
– Де і коли народився Олесь Донченко?
– Ким були його батьки?
– Що справило великий вплив на вибір життєвого шляху?
– Де минули дитячі та шкільні роки майбутнього письменника?
– Хто є головним героєм його повісті “Лісничиха”?
4. Робота в парах
Читання статті “Літературний портрет”
– Про що розповідає Олесь Донченко в своїй повісті?
– Із скількох розділів вона складається?
5. Фізкультхвилинка
6. Опрацювання розділу “Дівчинка над струмком” з повісті Олеся Донченка “Лісничиха”
1) Виразне читання вчителем опису лісу біля Сули (перший абзац твору).
– Який текст ви прослухали?
– Що описує письменник?
– Хто милується своїм райдужним відбитком у ясному плесі Сули?
Ракша – перелітний птах із блискучим строкатим оперенням.
2) Підготовка до самостійного читання тексту учнями до слів “Стежка зненацька повернула праворуч…”.
А) Словникова робота.
Кожну пірамідку слів учні читають кілька разів.
Біла | Синя |
Чорні | Ніжне |
Світлі | Кругле |
Засмагле | Картата |
Кирпатенький | Новенька |
– Що спільного у всіх словах? (Прикметники)
– Прочитайте слова, які відповідають на питання яка? який? яке? які?.
– Як ви розумієте слова засмагле, кирпатенький, картата?
Засмагле – яке засмагло, загоріло на сонці й вітрі.
Кирпатенький – короткий, задертий догори ніс.
Картата – із чотирикутними візерунками, малюнками.
Б) Гра “Рибки”. Мовчазне читання учнями тексту до слів “Стежка зненацька повернула праворуч…”.
3) Перевірка первинного сприймання тексту.
Тестування із наступною взаємоперевіркою
1. Коли відбуваються події? а) На початку вересня;
Б) на початку жовтня;
В) на початку листопада.
2. Скільки років було дівчинці?
А) 14;
Б) 12;
В) 13.
3. Якого кольору була її спідничка?
А) Синього;
Б) білого;
В) зеленого.
4. На що був схожий ніс дівчинки?
А) На грушку;
Б) на яблучко;
В) на сливу.
5. Куди поверталася дівчинка?
А) У школу;
Б) додому;
В) в ліс.
6. У що була взута дівчинка?
А) У чоботи;
Б) у черевики;
В) у сандалях.
Відповіді: 1б; 2в; 3а; 4а; 5б; 6б.
– Про кого дізналися з цієї частини? Звідки йшла дівчинка? Чи відоме її ім’я? Якою за віком була дівчинка?
4) Гра “Бджілки”.
Самостійне напівголосне читання тексту учнями до слів “Та чому ж ти посмутніла раптом, Улянко?”
– Чи дізналися, як звати дівчинку? Де вона зупинилася?
5) Повторне читання першої і другої частини учнями вголос “ланцюжком”.
– Читаючи, зверніть увагу на рядки, у яких описується зовнішність дівчинки.
– Прочитайте, коли і де відбувалися описані події.
– Прочитайте рядки, у яких описується одяг Улянки, її обличчя, хода.
– Чи такою зображено її на малюнку?
– Прочитайте опис кладки, струмочка.
6) Читання заключної частини твору вчителем.
– Чому посмутніла Улянка?
– Кого вона згадує?
7) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
– Що помітила Улянка в лісі?
– Поміркуйте і доведіть, що дівчинку, яка, вочевидь, щодня проходила лісом і дуже полюбила його, вразили приємні зміни. (Вона “неначе помітила, що ліс її любий уже прибрався в нову чарівну одежу”.)
– Що ж то за чарівна одежа була?
– Зверніться до початку оповідання. Який період осені там названий? (Це була золота осінь, початок жовтня,.)
– Як Улянка зверталася до берізок?
– А які слова свідчать, що це золота осінь? (“Свічками золотими палахкотять”.)
– Як ви розумієте цей вислів?
– Як передано захоплення і здивування лісом? самою осінню?
– Чи можна ці звертання Улянки до лісу, берізок, осені вважати її власними роздумами, міркуваннями? (Так, бо автор пише “думає дівчинка”.)
– Про кого згадувала дівчинка-школярка, тримаючи руки у холодній воді струмка?
– Який образ дівчини-березянки уявила Улянка?
– Чию розмову вона підслухала в лісі?
8) Фізкультхвилинка.
9) Усний опис Улянки.
А) Мовно-логічне завдання.
Учитель на картках-блискавках показує слова-іменники. Учні читають їх та вирішують, до яких прикметників із словникової роботи вони підходять. Слова на картках прикріплюються на дошці поряд з прикметником.
Слова: очі, ніс, брови, обличчя, підборіддя, спідниця, кофтинка, хустинка.
Після виконання завдання на дошці з’являється такий запис:
Біла хустинка | Синя спідниця |
Чорні брови | Ніжне підборіддя |
Світлі очі | Кругле підборіддя |
Засмагле обличчя | Картата кофтина |
Кирпатенький ніс | Новенька кофтина |
Б) Гра “Утвори порівняння” (робота в парах).
– З’єднайте рядки, щоб утворилися порівняння.
Хустинка, як | Пух. |
Очі блимають, як | Терен-цвіт. |
Кругле підборіддя, як | Жовта лісова грушка |
Припечений ніс, як | Світлячки. |
Біле волосся, як | Яблуко. |
Після виконання завдання учні, з опорою на слова і вирази, складають опис Улянки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З яким твором ознайомилися на уроці? Хто його автор?
– Чим сподобався вам твір?
– До якого жанру він належить?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (за вибором)
Переказати близько до тексту опис лісу біля Сули (перший абзац).
Вивчити напам’ять другий абзац твору (портрет Улянки).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)