Постать Мазепи у світовій літературі
Поети, письменники, драматурги, композитори, художники, відомі всій освіченій Європі, присвячували свій талант Іванові Мазепі. Саме Мазепі ми зобов’язані знайомству Європи з нашим краєм. “Ще 50 років тому, – читаємо у Вогює, – не було у Франції жодного школяра, котрий не знав би Мазепу, який утілював для нього весь величезний край, Україну, весь історичний народ, козацький народ”. “Історія не дала йому корони, як він того бажав. Проте поезія обдарувала його, без його відома, королівством, набагато кращим, аніж ті, які має політика.
Іван Мазепа не цурався житейських радощів і насолод. За ним з юнацьких літ міцно закріпилася слава підкорювача жіночих сердець. Численні любовні історії супроводжували його впродовж багатьох років. Окремі з них явно вигадані (як, наприклад, про дикого коня, до якого якийсь шляхтич прив’язав голого Мазепу й пустив у степ за
Іван Мазепа був пристрасною і схильною до захоплень натурою, мав хист до віршування, умів грати на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю. Відомі його поезії: “Дума”, пісня про чайку-небогу псалом та інші.
Постійно дбав про розвій освіти та культури в Україні. Добре відома допомога гетьмана православній церкві. Доба Мазепи – це час політичного, культурного та економічного зростання України. Майже три століття по смерті його обливали брудом чужі та свої. Та цей бруд не чіплявся світлого імені гетьмана.
Особливу увагу хочу звернути на значення Мазепи в розбудові української державності шляхом утвердження козацько-гетьманського ладу й соборності українських земель. Він брав участь у Кримському поході 1689 р., воював у Кизикермені 1695 р., здійснював облогу і взяття Азова 1696 р. Хоч Іван Мазепа тривалий час підтримував Петра І, але політика царя щодо знищення самостійності України, скасування козацького устрою, руйнація Батурина змусили його укласти таємні угоди зі шведами й виступити на їхньому боці 1709 р.
Іван Мазепа у нашій свідомості зітканий із гіпотез і легенд. Але є й достеменні факти. Мазепу не випадково називали “ктитором преславної академії Могило-Мазеповіянської”. І не тільки тому, що саме завдяки його зусиллям київський колегіум одержав 1701 р. від царя-самодержця і визнання вищого навчального закладу, і ранг Академії. Гетьман не шкодував для Академії грошей, будучи її офіційним опікуном. Його коштом збудовано Богоявленський собор Братського монастиря. 1704 р. перероблено й відреставровано основний будинок Академії, який почали називати “Мазепин корпус”.
Не зайве нагадати про деякі монастирі й церкви, що їх спорудив або перебудував гетьман за свій кошт: Печерська лавра, Пустинно-Миколаївський, Братський, Богоявленський, Кирилівський, Межигірсь-кий, Золотоверхо-Михайлівський, Чернігівський Троїць-ко-Еллінський, Прилуцький, Густинський, Батуринський Крупицький, Глухівський Петропавлівський собори; кафедральні собори в Києві, Переяславі, Чернігові, а також церкви в Батурині, у Дігтярях. А ще й поза межами України – у Вільні, у Рильську та ін.
За підрахунками французького вченого Ж. А. Муйессо, в Європі за період від 1837 по 1925 рік з’явилося понад 20 музичних творів на мазепинські мотиви. На початку XІX століття, у час зародження романтичного напряму в європейській літературі, інтерес французів, німців, англійців, іспанців, поляків до такої винятково яскравої, колоритної постаті, як Мазепа, був колосальний. Державний муж, символ прагнень українського народу в нерівній боротьбі за свободу, він приваблював увагу політиків і дослідників світо – вої історії ще за його життя.
Образ українського гетьмана знайшов відображення в поемах О. Пушкіна “Полтава” (1828), К. Рилєєва “Вой-наровський” (1825), В. Гюго “Мазепа” (1829), трагедії Ю. Словацького “Мазепа” (1839), драмі Р. Готтшаля “Мазепа” (1865) та ін. Образ Мазепи надихав і українських письменників – С. Руданського, Б. Лепкого, В. Сосюру.
“Зелені”. “Полтава” О. Пушкіна належить до жанру історичної поеми, що містить елементи авторської міфотворчості. Він продовжує інтригувати читацьку уяву по-шекспірівськи сильною боротьбою пристрастей, тонкими психологічними спостереженнями, [армонічне звучання пушкінського вірша – предмет справжньої насолоди.
“СИНІ”. Поема Гюго “Мазепа” може служити взірцем французького романтизму, в ній превалює живописний елемент, витісняючи ліричний. В поемі домінує стихія барв і світла, пластичних образів і форм. Серед авторів збірника доктор філологічних наук Валентина Мацапура, кандидати філологічних наук Ярослава Вовк, Тетяна Конєва, Анатолій Тюнін, кандидати педагогічних наук Алла Лисенко та Ольга Орлова, кандидат психологічних наук Марина Антонець, а також вчителі Володимир Глібовець, Валентина Кркарєва, Тетяна Міщенко, Валентина Кошова, Світлана Солодовникова, Антоніна Щербина, Олена Ковнатор (Санкт-Петербург, Росія) та ін. Упорядник – методист ОІППО Валентина Чирка.
Характерною особливістю збірника є те, що його науково-теоретична складова має методичну спрямованість. Матеріали, вміщені у ньому, розраховані на використання у навчально-виховному процесі. Крім наукових статей, тут зібрані розробки уроків, сценарії позакласних заходів, присвячені творчості М. В. Гоголя.
Серед авторів збірника привертає до себе увагу зовсім юна дослідниця, випускниця ліцею-інтернату при Кременчуцькому педагогічному училищі ім. О. С. Макаренка АлінаДранкіна (науковий керівник Любов Грисенко). Удослідженні “Прояви української ментальності у творчості М. В. Гоголя” юна авторка переконливо доводить, що спроба письменника “виразити душу народу” найяскравіше відбилася в рисах національної свідомості українського козацтва і селянства, відображеного в його творах. Збірник свідчить про високий дослідницький професіоналізм науковців і освітян Полтавщини, їхнє прагнення зробити вивчення у школі творчості свого земляка цікавішим і максимально ефективним.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)