ПОШУКИ ЛЮДСЬКОГО ЩАСТЯ У ФІЛОСОФСЬКИХ РОЗДУМАХ Г. С. СКОВОРОДИ
Кожна людина народжується на цей світ для щасливого життя. Але чи кожен знаходить це таке нетривке, оманливе, загадкове щастя? Бо для одних воно вимірюється кількістю золота, грошей, межами влади, а для інших воно у славі; для когось – у мудрості та знаннях. Чий вибір вважати правильним?
Просвітитель-гуманіст, “український Сократ”, філософ Г. С. Сковорода прагнув віднайти формулу щастя, яка б допомогла людству в його пошуках. У трактаті “Начальная дверь ко христианскому добронравию” філософ відзначав, що весь світ складається
Щастя – це висока мета життя, ідеал, вершина, до якої людина прагне. У байці “Кукушка і Косик” Сковорода відзначав : “Щаслив, кто сопряг сродную себе частную должность с общею. Сія есть истинная жизнь”. Тобто заклик “пізнай себе”, своє призначення в світі є провідним у творчому доробку мислителя. Кожна людина таїть у собі неоціненні
Призначення людини, на думку філософа, визначається волею Божою та природою. “По разним склонностям і путь житія разний”, – підкреслює Сковорода в байці “Колеса часо-він”. А пізнати свої нахили, здібності до певного виду діяності, знайти в ній “сродну роль”, а отже, і своє щастя та задоволення. Тобто, праця, навіть найпростіша, може звели-чувати людину, бо насолоду від добре зробленої речі, якоїсь справи ні з чим не можна порівняти бо людина покликана насамперед працювати заради душевного задоволення, а не для матеріальних потреб. Таким чином, просвітитель підніс і розвинув далі ідею “пізнай себе самого”, висунуту давньогрецькими філософами Сократом і Платоном.
Якими глибоко нещасливими бувають люди, котрі через збіг обставин змушені займатися “не своєю” працею. У байці “Орел і черепаха” згадується факт, що Черепаха розбилася, впавши на землю тому, що “прінялася за оноє нє по пріродє”.
Але часто люди, що самовіддано віддають себе улюбленій справі, часто не вимагаючи матеріальної винагороди, викликають нерозуміння оточуючих. У байці “Пчела и Шершень” відтворений діалог між мудрою людиною й тією, яка живе за рахунок інших. Бджола намагається працювати не стільки для задоволення власних потреб, скільки заради того, що плоди її роботи “для людей полезни”.
У цій же байці Сковорода згадує про римського державного діяча і письменника Катона Старшого (234-149рр. до н. е.), про якого Цицерон писав у творі “Про старість” На питання : “Старік Катон чєм мудр і щаслів?” дає таку відповідь : “Нє ізобілієм, ні чіном, – тєм, что послєдуєт натурє”.
Отже, погляди філософа на пошуки щастя в житті хтось сприйматиме остаточно, хтось – частково : Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя;
Але щасливіший, хто вміє користуватися ним.
А якщо комусь потрібен дороговказ у країну омріяного щастя, то в працях славетного Г. С. Сковороди і можна знайти його. Бо завжди розум потрібно “чимсь займати”. Займи його тим, над чим міг би добре попрацювати.
Але гарним і не надмірним.
Так ти уникнеш найлютішої нудьги
І зможеш досягти щасливого життя –
Звучить через століття заклик філософа до нащадків. Заклик “пізнавати себе”, знайти “сродну” працю і бути щасливим всупереч будь-яким перешкодам.
Петров Олександр
(1 votes, average: 5.00 out of 5)