Портрет (переказ)

Повість М. В. Гоголя Портрет складається з двох взаємопов’язаних частин.

Перша частина повісті розповідає глядачеві про молодого художника на прізвище Чартков, який одного разу, зайшовши до картинної крамницю, виявляє дивовижний портрет. На ньому зображений старий у якомусь азіатському костюмі, а сам портрет – старий. Але Чарткова просто вражають очі діда з портрета: володіли дивною жвавістю; і руйнували гармонію своєю реальністю. Чартков купує портрет і несе його в свій бідний будинок. Між тим, мрія Чарткова – розбагатіти і стати

модним живописцем. Удома він розглядає портрет краще, і бачить, що тепер живі не тільки очі, ні і все обличчя, здається, ніби старий ось-ось оживе.

Молодий художник лягає спати, і йому сниться, ніби старий виліз зі свого портрета, і показує мішок, в якому безліч пакунків з грошима. Художник непомітно ховає один з них. Вранці він дійсно виявляє гроші. А що ж відбувається з головним героєм тощо? Чартков наймає нову квартиру, замовляє про себе в газеті похвальну статтю та починає писати модні портрети. Причому подібність портретів і

Замовників – мінімальне, так як художник прикрашає обличчя і прибирає вади.

Гроші течуть рікою. Чартков сам дивується, як він міг раніше надавати стільки значення схожості і витрачати стільки часу на роботу над одним портретом. Чартков стає модним, відомим, його всюди запрошують. Академія мистецтв просить висловити його свою думку з приводу робіт одного молодого художника. Чартков збирається було розкритикувати, але раптом бачить, як прекрасно творчість молодого таланту. Він розуміє, що коли-то проміняв свій талант на гроші. І тоді їм володіє заздрість до всіх талановитим художникам – він починає скуповувати кращі картини з однією метою: прийти і розрізати вдома їх на шматки. При цьому Чарткова постійно ввижаються очі старого з портрета. Незабаром він вмирає, ні залишивши після себе нічого: всі гроші були витрачені на знищення прекрасних полотен інших художників.

У другій частині повісті Портрет автор розповідає про аукціоні, на якому продається портрет старого. Всі хочуть купити дивну картину, але інших одна людина, кажучи, що портрет повинен дістатися йому, адже він шукав його давно. Людина, що купив портрет, розповідає неймовірну історію. Давним-давно жив у Петербурзі якийсь лихвар, що відрізнявся від інших можливостей позичити яку завгодно суму грошей. Але дивна особливість – всі, хто отримував від нього гроші, закінчували життя сумно. Якийсь юнак опікувався мистецтвом і розорився. Зайняв грошей у лихваря, і раптом став ненавидіти мистецтво, став писати доноси, скрізь бачив насувається революцію. Його карають, засилають і він помирає. Або – якийсь князь закохується в красуню. Але одружитися з нею не може, тому що розорено. Звернувшись до лихваря, одружитися з нею і стає ревнивцем. Якось навіть кидається на дружину з ножем, але в підсумку заколює себе. Батько людину, яка купила картину митцем. Одного разу лихвар попросив зобразити його. Але чим довше він малює, тим більше відрази відчуває до старого.

Коли портрет виявляється намальованим, лихвар каже, що тепер буде жити в портреті, увечері наступного дня помирає. У самому художника відбувається зміни: він починає заздрити таланту учня… Коли ж портрет забирає приятель, художнику повертається спокій. Незабаром з’ясовується, що й приятелеві портрет приніс нещастя, і він його продав. Художник розуміє, скільки лиха може принести його творіння. Прийнявши, постриг у ченці, заповідає синові знайти і знищити портрет. Він каже: Хто містить в собі талант, той чистіше всіх повинен бути душею. Люди, які слухають розповідь, обертаються до портрета, але його вже немає – хто встиг вкрасти його. Так закінчується повість М. В. Гоголя Портрет.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Портрет (переказ)