Порівняльна характеристика Чипки й Григорія
Твір по романі Панаса Мирного ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” . Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” не тільки широко охопив соціальні явища дійсності, а й дав теперішню галерею образів селян і кріпосник^-кріпосників-панів-кріпосників, що сприяла багатогранному розкриттю своєрідності характерів і поводження головних персонажів. Спробуємо розглянути образи цих персонажів – Чипки й Григорія, і зрівняти їх.
Почали своє життя Чипка й Григорій однаково: обоє з бідної сім’ї, де вже дуже давно не бачили добробуту.
Людина стає подібний до звіра. Але згадаємо “голодну волю” і повстання селян. Як героїчно поводиться Чипка, і як поводиться Григорій. Чипка, як теперішній захисник ідей селянства, підтримує односільчан, особливо турбується за діда Уласа, у якого був пастушком разом із Григорієм, тому що “підняли москалі” його. Тому й кричить він Григорієві: “Ти бачиш? Кров безвинно ллється… Діда Уласа ледь живого підняли на вітер. Не дамо!..” А що ж робить Григорій? Григорій “не сказав на це ні слова – на відміну від Чипки, і в чужий город, та й присів за тином”. Чипку ж було так побите, що він “устав – начебто із хреста знятий”, зате Григорій прийшов непошкоджений додому, так ще й почав вихвалятися перед Христею своїм боягузтвом і підлістю. Кому ж у цьому випадку ми віддамо перевагу: “волоцюзі” або хазяїнові, що зрадив найкращі почуття людини? Звичайно ж, правдошукачеві Чипке, у якого в серце живе поруч із ненавистю до людей і щира любов. Добре господарюють Григорій і Чипка на своїх полях, мають гарні будинки й хорших дружин. Але заздрить цей невсипущий хазяїн колишньому гуляці за те, що одержав Чипка з Галею гарне придане. Тому й завжди скаржився йому про свої потреби, хоча завжди значно перебільшував, щоб розжалобити Чипку, щоб одержати допомогу. Не потрібні Григорієві ні громада (“та й на громаду плюнь”, – говорить він Чипке), ні правда, ніщо. Він прагне бути осторонь від будь-яких суспільних подій, “люто” працює, керуючись егоїстичними мотивами індивідуаліста-власника, внаслідок чого стає тим накопичувачем, що скнарістю, крутійством, а те й пограбуванням свого більше бідного ближнього згодом досягне положення мироеда. Тому він позбавлений позитивного початку й не стільки протистоїть Чипке, скільки оттеняет його образ
Ці образи двох селян, які вийшли з одного середовища, дуже різні своїми характерами, ідеями й діями. Ідуть вони різними шляхами, хоча жоден з них не знаходить праведної стежки. І нам все-таки таки ближче стихійний бунтар, невтомний правдошукач Чипка, чим господарський власник Григорій із зачиненої для людей душею. Хоча, можливо, і залишається там крапля добра, тому що бажає він Чипке: “Нехай тобі Бог допомагає у всім гарному”, – тому що забирає він Мотрю до себе доживати віку, але все-таки таки недарма його дружині Христі більше близький Чипка зі своїм протестом