Поема “Єретик” – Тарас Григорович Шевченко
Тарас Григорович Шевченко
ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ”
Поема “Єретик”
Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. Поему “Єретик” поет присвятив своєму сучаснику, видатному чеському вченому-славісту П. Й. Шафарику. За визначенням Шевченка, саме Шафарик сприяв зміцненню дружби між слов’янськими народами: “Слава тобі, Шафарику, вовіки і віки! Що звів
У посвяті Шевченко називає одвічними ворогами братніх народів німецьких завойовників, які й роз’єднали слов’янську сім’ю: “Запалили у сусіда нову добру хату злі сусіди…”. Поет висловлює сподівання, що за слов’янськими народами велике майбутнє: “І попливе човен з широкими вітрилами і з добрим кормилом, попливе на вольнім морі, на широких хвилях”.
Поема “Єретик” не має експозиції. Вона починається монологом Яна Гуса, якому передує епіграф з Псалтиря: “Камень, его же небрегоша зиждущий, сей бысть во главу угла: от Господа бысть сей,
Слова Христа: “камінь, що його будівничі відкинули, наріжним став – від Господа сталося це, і дивне воно в очах інших” – виявилися пророчими. Вони нагадують і про долю самого Ісуса Христа, заповіді якого стали основою християнства, і про долю царя Давида, якого зневажали за те, що в дитинстві він був пастухом, але став главою могутньої Іудейської держави.
Отже, у поемі поет використовує інакомовність. Так, епіграф твору тісно пов’язаний з назвою – “Єретик”. Адже людину, яка виступила проти церковних догм, можна порівняти з каменем, відкинутим будівельниками. Епіграф співвідноситься і з образом Яна Гуса, який викривав поневолювачів чеського народу – німецьких феодалів і католицьких священиків.
Як Христос в єрусалимському храмі викривав беззаконня, так само і Ян Гус ніс людям правду про облудність католицьких священиків, які продавали папські індульгенції всім, хто платить.
Реакційних католицьких священиків Тарас Шевченко називає розбишаками і людоїдами, порівнює їх з бугаями в загороді, з гадюками, що “в’ються круг тіари”, адже вони “правду побороли”. А німецькі феодали, які за допомогою церкви поневолили чеський народ, “степи, шляхи, мов сарана вкрили”, поспішаючи в Констанцу на розправу з Гусом.
Автор з повагою ставиться до сміливого вчинку Яна Гуса, адже чеський герой не просто вболіває за долю свого народу, а й діє. Розірвавши буллу, він тим самим виступив проти Папи Римського, показавши чехам приклад мужності в боротьбі за національну і соціальну незалежність. Ян Гус не боїться смерті. Тарас Шевченко характеризує його епітетами “праведний”, “добрий”, “славний”, “сміливий чех”. Його заклик до боротьби звучить голосно і рішуче:
Прозрійте, люди, день настав!
Розправте руки, змийте луду.
Прокиньтесь, чехи,, будьте люди,
А не посмішище ченцям.
Він так само мужньо йшов на “суд нечестивий”, як Христос на Голгофу.
Перед лицем смерті праведник “і не стрепенувся…” перед огнем. Але слова правди, сказані чеським героєм, не пропали марно.
А це значить, що слова Яна Гуса стали наріжним каменем боротьби за незалежність.
У поемі “Єретик” Тарас Шевченко розкриває загальні проблеми всіх поневолених народів: між людьми повинні бути тільки воля й правда, а люди мусять пам’ятати, що вони люди. ?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)