Поема Пушкіна в прозі “Бахчисарайський фонтан”
У своєму палаці сидить грізний хан Гирею, розгніваний і сумний. Чим засмучений Гирею, про що він думає? Він не думає про війну з Руссю, його не страшать підступи ворогів, і його дружини вірні йому, їх стереже відданий і злий євнух. Сумний Гирею йде в обитель своїх дружин, де невільниці співають пісня в славу прекрасної Зареми, вроди гарему. Але сама Зарема, бліда й сумна, не слухає похвал і сумує, того що її розлюбив Гирею; він полюбив юну Марію, недавню мешканку гарему, що потрапила сюди з рідної Польщі, де вона була прикрасою рідного дому й завидною
Татарські полчища, ЩоЗаюшили на Польщу, розорили будинок Марииного батька, а сама вона стала невільницею Гирея. У неволі Марія в’яне й знаходить відраду тільки в молитві перед іконою Пресвятої Діви, у якої горить невгасима лампада. І навіть сам Гирею щадить її спокій і не порушує її самітності.
Наступає сладостная кримська ніч, затихає палац, спить гарем, але не спить лише одна із дружин Гирея. Вона встає й крадькома йде повз сплячого євнуха. От вона відчиняє двері й виявляється в кімнаті, де перед ликом Пречистої Діви горить лампада й панує
Виливши свої визнання, Зарема зникає, залишивши Марію в зніяковілості й у мріях про смерть, що їй миліше участи наложниці Гирея.
Бажання Марії збулися, і вона почила, але Гирею не повернувся до Заремі. Він залишив палац і знову зрадився втіхам війни, але й у боях не може Гирею забути прекрасну Марію. Гарем залишений і забутий Гиреем, а Зарема кинута в безодню вод стражами гарему в ту ж ніч, коли вмерла Марія.
Повернувшись у Бахчисарай пеклі згубного набігу на села Росії, Гирею спорудив на згадку Марії фонтан, що младые діви Тавриди, довідавшись цей сумний переказ, назвали фонтаном зліз
(2 votes, average: 4.50 out of 5)