Подарунок другу (твір-розповідь)
Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно вибираємо подарунки. Знаємо кожну річ, яка є в кожного, знаємо бажання і мрії один одного. Звичайно, не завжди є можливість таку мрію здійснити. Не можу ж я подарувати Денисові парашут, а він мріє про нього, збирається спускатися з п’ятого
Рішення мені підказала моя кішка, яка народила двох чудових кошенят. У Дениса кішки немає, але я не знаю, як поставляться до подарунка (кошеняти) його батьки. Він-то грається з моїми часто і з задоволенням, але нічого не каже про те, чи хоче сам завести кішку.
На день народження я зав’язав на шию кошеняті величезний блакитний бант – під колір очей, пригорнув його разом із бантом міцніше до себе, і відправився в гості. Цей день я ніколи не забуду: