ПЛАНИ – В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ

СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ

ПЛАНИ

Художні особливості вірша “Любіть Україну”

I. Вступ. Провідна тема творчості ІЗ. Сосюри. (Любов до України та її народу – провідна тема творчості Володимира Сосюри. Найбільш яскраво вона розкрита у вірші “Любіть Україну”. Поезія справляє незабутнє враження не тільки своїм змістом, а й добором зображувально-виражальних засобів, які використані у ній.)

II. Художні особливості вірша “Любіть Україну”.

1.Роль рефрену у вірші “Любіть

Україну”. (Рефрен “Любіть Україну” виконує роль логічного наголосу: він виділяє слова, які є головною думкою твору – закликом бути патріотами.)

2.Анафора та її роль у поезії. (Анафора – “Любіть Україну…” налаштовує читача на розуміння ідеї твору – возвеличення любові українців до Батьківщини.)

3.Прикмети Батьківщини у вірші. (Образ України у вірші складається з багатьох часточок: це її люди – ті, хто відстояв її у вогні війни, і ті діти і юнаки, які продовжать справу батьків у їх одвічному прагненні до волі; це її природа, її пісні, її Дніпро; це її історія, її сьогодення.)

4.Метафора

“Україна – купина”. (Поет порівнює Україну з купиною, підкреслюючи її незнищенність і здатність відроджуватися.)

5.Роль звертань у творі. (Звертання: “Юначе! Дівчино!” – називають адресата, за яким майбутнє, яке буде вічним, коли про нього дбатимуть.)

6.Тлумачення добору порівнянь першої строфи. (Порівняння “як сонце, як вітер, і трави, і води” означають, що любов до Батьківщини повинна бути безкорисливою, яка не вимагає нічого взамін.)

7.Віршовий розмір твору. (Амфібрахій.)

8.Художні засоби вірша “Любіть Україну”. (Поет використовує епітети: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, світлі і щирі весни, які допомагають йому створити неповторний образ України; метафора “пробивають нам путь” стверджує думку про нездоланність країни; полісиндетон (багатосполучниковість) (використання сполучника і) працює на підсилення образу України; метонімія “грім канонад, багнети” уособлює народ і армію, що перемогли фашистів.)

III. Висновки. (Вірш “Любіть Україну” – зразок ідеального поєднання змісту і форми. Не одне покоління вчилося любові до Батьківщини на цьому зразку патріотичної лірики. Саме образи поезії западали в душу і змушували бриніти її струни, Мова поезії ще раз доводить влучність епітета “солов’їна”, яким характеризують українську мову, змушує пишатися її багатствами. І все це у великий мірі завдяки поетичній майстерності Володимира Сосюри.)

Аналіз вірша Б. Олійника “Ринг”

I. Вступ. (Письменник Олесь Гончар зазначав, що для Бориса Олійника “збудником” “значних філософських категорій” “може правити звичайнісіньке життєве спостереження”. Наприклад, боксерський двобій, як у вірші “Ринг”.)

II. Аналіз ідейно-художнього змісту поезії “Ринг”.

1.Алегоричний зміст вірша. (Боксерський поєдинок, опис якого подається у творі, незвичний. Він має інший, алегоричний зміст. Насправді йдеться про протистояння різних типів людей – носіїв протилежних життєвих цінностей. Цих персонажів можна з повним правом назвати позитивними і негативними. Автор ставить їх в протилежні кутки рингу, називаючи бійця, суперника головного героя твору, ворогом.)

2.Вираз облич глядачів перед поєдинком. Мета цього опису. (“Білі маски облич”, “злами рук, як ринв” – таким безликим, ворожим постає у вірші натовп – глядачі. Такий опис має на меті підкреслити складність становища ліричного героя, який повинен відстоювати свою позицію, не маючи підтримки з боку оточення.)

3.Коротка характеристика суперників. (Ліричний герой мужній і чесний (“Честь – мій секундант”), не здатний на компроміс. Його суперник – хитрий, як лисиця, підступний (в праву рукавицю кладе свинець).)

4.Як почуває себе перед боєм кожен з бійців? (Ліричний герой тверезо оцінює обстановку: знає, що підтримка залу на боці ворога, і що той готовий на підступи. Ворог – не дотримується правил поєдинку, нахабний і безкарний, відчуває підтримку юрби, тому бундючно спирається на канат.)

5.Художні засоби (епітети, порівняння), які використовуються для характеристики суперника ліричного героя та секунданта, їх роль у вірші. (Автор порівнює ворога з лисицею, а секунданта ворога – з чорним вороном. Ці два порівняння нагадують нам народнопоетичне сприйняття цих образів: лисиця – хитра і підступна, а ворон – вісник смерті. Цим поет підкреслює, що двобій – не на життя, а на смерть, і ворог використає всі засоби, щоб перемогти ліричного героя. Отже, мова іде про одвічний двобій добра і зла.)

6.Ідея твору. (Ідея твору – засудження підступності, брехні, нечесності.)

7.Композиція твору. (Вірш має кільцеву композицію.)

8.Жанр твору. (За жанром поезія – зразок філософської лірики.)

9.Віршовий розмір та римування. (Римування поезії – перехресне. Віршовий розмір твору – ямб.)

10.Художні особливості твору. (Використано багато епітетів: “білі маски облич”, “хижий секундант”; порівнянь: “злами рук, як ринв”, “ворог, як лисиця”, “зал, як тур”, “рефері буде метатися, наче миша”; метафор: “лисніє ринг”, “секундант чаклує”, “зал реве”, “ляже тиша”, “лисніє холодом квадрат”, “честь крокує”; гіперболу: “визбираю в жмуток силу”.)

III. Ставлення автора поезії до своїх героїв. (Автор, безперечно, на боці свого героя. Підтвердженням тому є не тільки вибір художніх засобів для опису героїв, а й життєва позиція самого Олійника.)

Аналіз ідейно-художнього змісту вірша В. Підпалого “Запросини”

I. Тема вірша В. Підпалого “Запросини”. (Поезія “Запросини” входить до збірки “Вишневий сад”. Тема твору – зображення вибору ліричним героєм життєвого шляху, змалювання оптимізму персонажа, його активності, руху, без якого неможливе повноцінне життя.)

II. Аналіз ідейно-художнього змісту вірша “Запросини”.

1.Пора року, відтворена в поезії. (Дія відбувається холодної осінньої ночі, коли на небі ясніє місяць. Хоча ніч прохолодна, небо вкрито хмарами, на ньому є яскраве джерело тепла – золотий місяць.)

2.До чого запрошує автор? (Спочатку автор запрошує читача помилуватися пейзажем прохолодної ночі (холодне небо, хмари), потім – розгадати таємницю, яка відома лише йому та ночі, потім – у подорож осінньою ніччю до мрії.)

3.Художні образи вірша. (У вірші декілька цікавих художніх образів: небо, місяць, ніч, хатка з трьома замками на трьох горах у місті, де зійшлися три річки, золотий човен з золотими веслами. Всі вони мають народнопоетичне походження.)

4.Роль у розкритті ідеї поезії образу місяця. (Місяць у народній поезії – хазяїн, парубок. Він – нічна заміна сонцю. Той, що освітлює шлях, підбадьорює людину в ночі, надає їй оптимізму. У творі – це джерело тепла осінньою прохолодною ніччю.)

5.Тайна, яку має на увазі В. Підпалий. (Тайна – це сенс життя, який шукає кожна людина.)

6.Символічний зміст образу хатки. (Хатка на трьох горах і перехресті трьох річок – символ здоров’я, добра і щастя.)

7.Де можна було знайти золоті весла? Символіка образа. (Саме в хатці ліричний герой знаходить золоті весла, які так необхідні золотому човну, щоб продовжувати шлях до мрії та сенсу життя.)

8.Ознаки, за якими дана поезія нагадує казку. (У вірші багато казкових елементів: використання магічної цифри 3, чарівні предмети – золоті весла, золотий човен, загадковість та магічність, чарівні образи – ніч, місяць.)

9.Художні особливості твору. (Використання епітетів: “холодне небо”, “золотий човен”, “золоті весла”, “ніч довга”; повторів: “там, де три…”, “із хмари на хмару, на хмару із хмари…”, “ходімо…”, “у холодному небі золотий човен?”; метафор: “три гори зійшлися”, “ріки злилися”, “шляхи з’явились”, “золоті весла” (“три гори, три ріки, три шляхи” – долання перешкод; “золоті весла” – спосіб досягнення поставленої мети); окличних речень: “ходімо! Навіть, якщо не дійдемо, – ходімо”; персоніфікації: “таємницею володіємо я та ніч”.)

10.Особливості римування вірша. (Твір не має рими, це зразок верлібру (верлібр – це вірш, у якому зберігається віршований ритм, але рядки можуть мати різну довжину, а рими і поділ на строфи не є обов’язковими), написаний у формі монологу.

У вірші шість строф, три з них є своєрідним рефреном, який водночас виконує функції пейзажу.)

11.Жанр твору. (За жанром “Запросини” є зразком філософської лірики.)

III. Ідея твору. (Ідея твору – заклик до активного руху шляхами життя.)