Питання національної історії й культури в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Хмари”
Поява повести “Хмари”. Твір був написаний в 1870-1872 роках і відразу початок похід “по борошнах”. Майже сорок років письменник змушений був щось допрацьовувати, так тривало аж до 1908 року.) Переслідування цензурою. (Коли повість вийшла з печатки, цензура вилучила всі гострі питання щодо національного становлення українського народу, а також місце, де гостро й негативно, іноді сатирично описане духівництво й русифікаторська політика самодержавного уряду.)
Головна ідея добутку. Це протест проти насильницької русифікації, соціального
Тема інтелігенції. У повісті художньо змальовані два покоління інтелігенції, які діють у часи посилення національного гноблення на Україні, утиски й заборони її мови й культури.
Світоглядні позиції героїв добутку. По вираженню И. С. Нечуя-Левицького на душі героїв опускаються “чорні хмари” – символ Російської імперії, що забороняє будь-яку індивідуальність: як особисту, так і національну.
Образи “знедолених” у повісті. Це Василь Дашкович і Степан Воздвиженский. Перший – жертва,
Проблематика повести. И. С. Нечуй-Левицький ставить наголос на відсутність у його героїв інтересу до культури й історії народу, бездіяльності, інертності, які ведуть до денаціоналізації. Всі проблеми українця полягали в тім, що він часто віддавав свої нації.
Питання національного відродження. У повісті “Хмари” И. С. Нечуй-Левицький висміює рушійну силу інтелігенції, що уже не здатна повернути втрачене. На жаль, немає! Безодня бездуховності поглинула їх, вони не здатні на боротьбу за суспільні права.
Процес становлення особистості у добутках И. С. Нечуя-Левицького “Хмари” і”Кайдашева сім’я”. Головне життєве завдання людини – дати життя самому собі. (Дивлячись на зміст повести “Хмари”, можна визначити безліч життєвих ситуацій, які переживає особистість.)
ЧиПотрібний ідеал у любові? Розглянемо це питання, опираючись на героїв добутку “Хмари”. Ольга все думала, що “він не підходить під ідеал… Любила Радюка й хотіла відтягнути час”. Радюку не вистачило лише грошей і титулів, які являли величезну цінність для Ольги. Позиція Павла була наступною: “…Катерина більше Ольги підходила під його ідеал ставної й фатальної жінки, …вона б не дозволила своїй голові зарости бур’яном, як буває з жінками.
Чи Потрібна воля думки? Простежимо за поступовим розвитком Дашковича. Він так і не створив чогось нового. Переписуючи й заучуючи чиїсь думки, людина не здатна повноцінно розвиватися.