Пісенька про космічного гостя – ЛІНА КОСТЕНКО Скорочено
Достигають яблука ранети2. Рання осінь листя золотить. Гарний хлопець з іншої планети, може, завтра в гості залетить.
Діло звичне – міжпланетні мандри. Усміхнеться, зніме свій шолом. Скаже: – Там, в сузір’ї Саламандри, твій коханий бив тобі чолом.
Я спитаю: – Є у вас поети?
Як по-марсіанськи – макогін1? Знаєш, там туманність Андромеди, хай не йде так часто на обгін.
Він посидить, трохи відпочине, цей мій дивний, нетутешній гість. Планетарно синіми очима
Про безмежний космос розповість.
Прийдуть люди з ним погомоніти,
Перевірю техніку в ракеті,
Розкажу, як звуться журавлі. Хай посіє в себе на планеті жменьку слів із нашої землі.
Апарат космічний загуркоче, пропливе смарагдовий2 кортеж3… – Добре, я коли-небудь заскочу.
Ти в якій галактиці4 живеш?
1 Макогін – дерев’яна палиця для розтирання маку в макітрі. 2 Смарагдовий – яскраво-зелений. ‘ Кортеж – урочиста процесія, виїзд. 3 Кортеж – урочиста процесія, виїзд
4 Галактика – космічна система, що складається із зірок, туманностей та ін.
Коментар Хто не мріє
Вірш пронизаний безмежною любов’ю до рідної планети Земля. тонким гумором, національною гордістю.