Пігмаліон і Галатея – ГРЕЦЬКІ МІФИ
МІФИ НАРОДІВ СВІТУ
ГРЕЦЬКІ МІФИ
Пігмаліон і Галатея
Згідно з міфом. Пігмаліон – скульптор, цар Кіпру. Він зробив із слонової кістки статую прекрасної дівчини й закохався в неї. На його благання Афродіта оживила статую, яка дістала ім’я Галатея й стала дружиною митця. У переносному значенні ім’я Пігмаліон означає людина, закохана у свій витвір.
Колись на острові Кіпр був славетний митець Пігмаліон. Жив він самотньо, родини не мав і навіть не думав одружуватись, бо гордував жінками. Дізналася про це богиня кохання Афродіта,
Єдиною втіхою Пігмаліонові було різьбярство. У довгі години виснажливої праці він був справді щасливий. Якось – і, певне, на те була воля богині! – узявся він різьбити із найкращого мармуру, яким славився острів Парос1, жіночу постать, таку гарну, що подібної й на світі немає.
Пігмаліон працював натхненно, невтомно, забуваючи про все на світі. І з кожним днем, що даті він різьбив, що більше зрізав упевненою рукою зайвих скаток із великої мармурової брили, то виразніший ставав обрис прекрасної жінки, наче сама богиня кохання виходила з білого морського
Нарешті сніжно-біла статуя готова. Якої дивної вроди в неї обличчя, яке високе ясне чоло, які очі вимовні! Вона наче жива, здається, зараз милі вуста всміхнуться ласкаво й принадно, а ніжні дівочі руки простягнуться до нього, її творця.
Збентежено дивиться Пігмаліон на свій витвір, і серце йому завмирає від незнаного щастя. О, якби боги вселили в камінь людську душу! Він так прагне цього, так мріє про неймовірне, що. коли обережно торкається пальцями білого пароського мармуру, камінь наче не такий холодний, як завжди. І різьбяр уже сам не може збагнути – чи мармур це, а чи живе тіло?
Митець промовляє ласкаві слова до статуї, обіймає її, цілує. “Як їй, мабуть, незатишно!” – похоплюється він і вкриває коштовними шатами прекрасне тіло. Блискучими самоцвітами, коралями й стрічками прикрашає він дівочу голівку, і шию, і руки, – і все їй личить, усе тільки відтіняє її неземну вроду.
Чи йде куди Пігмаліон – щойно ступне за поріг, як уже рветься душею назад. А повертаючись, завжди приносить своїй красуні дарунки, що їх полюбляють молоді дівчата, – духмяні барвисті квіти, дрібні кольорові мушлі та прозорі бурштинові кульки – скам’янілі сльози Фаетонових2сестер геліад.
Проте ніщо не могло зворушити статуї, вона стояла мовчазна й нерухома, байдужа до прикрас і дарунків.
1 Парос – один із Кікладських островів у складі Греції.
2 Фаетон – син Геліоса й океаніди Клімени (варіант: мисливця Кефала та богині світанку Еос).
Настало свято Афродіти. Відзначали його по всій Елладі, а надто на Кіпрі, адже саме на його землю вперше колись ступила богиня кохання, вийшовши з морського шумовиння, тому й звуть її часто Кіпріда. По всьому острову запалали жертовні вогні, замукали білі телиці з визолоченими рогами – їх дарували прекрасній богині. А як над жертовником знявся священний дим, Пігмаліон почав палко молитись:
– О могутня Кіпрідо! Тобі все підвладне на світі. То зроби так, щоб моєю дружиною стала…
Пігмаліон знітився, не насмілюючись просто сказати: “…та, що я вирізьбив із мармуру”. Зітхнувши, він повів далі:
– Схожа на ту, що я вирізьбив із мармуру. Проте богиня кохання, яка була незрима на
Святі, зрозуміла митця й дала йому доброзичливий знак: тричі на жертовнику спалахнув вогонь, і яскраві омахи сяйнули до неба.
Мерщій подався Пігмаліон додому, до своєї мармурової красуні. Схилившись її поцілувати, він раптом відчув, що ніжне личко тепле, теплі і руки, і плечі. Від його дотику твердий мармур м’якшав, як м’якшає бджолиний віск під променями сонця.
Тоді зраділий, збентежений від щастя Пігмаліон схопив своє творіння в обійми й поцілував у теплі вуста. Статуя – ні, не статуя, а жива дівчина – зашарілася й підвела ясні очі.
Незабаром увесь Кіпр відсвяткував весілля Пігмаліона й Галатеї – так стали звати красуню. І, кажуть люди, першим гостем на тому весіллі була золота богиня Кіпріда.
(За переказом Катерини Гловацької)
Робота з текстом
1. Яким у міфі змальовано образ митця Пігмаліона?
2. Як він працював над створенням нової статуї?
3. Чому богиня Афродіта оживила статую?
4. Визначте складники сюжету міфу: експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку.
Сюжет про Пігмаліона та Галатею часто використовують у мистецтві. За мотивами цього грецького міфу створено літературні твори (Овідій, Б. Шоу та ін.), картини й скульптури (Ф. Буше, Е. М. Фальконе, П. Пікассо, О. Роден та ін.). Знайдіть їх зображення в Інтернеті.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)